Версія для друку Версія для друку

Не столиця, але центр…

У всі часи Довге було точкою тяжіння для навколишніх населених пунктів– Приборжавського, Броньки та Сухої. Кушниці. Лисичова, Керецьких та Березників.
Ще з кінця XIV століття Довге стає головною резиденцією (possesiones capitalis) феодалів Долгої.
У 1454 році Довжанський маєток родини Долгої (Довге, Приборжавське, Бронька, Кушниця, Керецькі) було вилучено з комітату Берег та передано до складу комітату Марамарош.
Після національно-визвольної війни 1703-1711 років Довжанський маєток переходить у власність графів Телекі. Довге стає центром так званої Довжанської домінії – потужного локального територіально-виробничого комплексу, що об’єднував ливарні, виробничі потужності в Довгому та Лисичові, паперову фабрику, ткацьку майстерню, виробництво поташу, а згодом і деревообробні підприємства.
У XIX столітті Довге стає локальним торговельним центром, де чотири рази на рік проводились великі ярмарки.
Адміністративно-територіальний поділ Угорського королівства та Першої Чехословацької республіки також фіксував Довге як адміністративний центр. У складі угорського комітату Марамарош Довге було центром Довжанського повіту (угор. Dolhai jaras), до якого входили перераховані вище села – Приборжавське, Бронька, Суха, Кушниця, Лисичово, Керецькі, Березники, а також Липча та Липецька Поляна. За часів Чехословацької республіки, з 1919 до 1926 року – Довге було центром Довжанського району, який входив до Мукачівської жупи Підкарпатської Русі.
У 1938 році Довге ледь не стало столицею Карпатської України, поступившись у палких дискусіях урядовців лише місту Хуст.
Домінуюча роль Довгого була закріплена і в радянські часи – село отримало статус селища міського типу; тут було зосереджено низку великих промислових підприємств деревообробної та машинобудівної галузей; з’явилось кілька медичних закладів, в тому числі районного та обласного значення; селище стало локальним транспортним хабом.
За часів незалежної України Довге стало ще й місцевим освітнім центром, де, окрім двох шкіл, з’явився ще і єдиний в Україні ВУЗ у сільській місцевості – Довжанський вищий економічний коледж «Бакалавр» імені В. Якуба.
Варто згадати, що Довге, Приборжавське, Броньку, Суху, Кушницю, Лисичово, Керецькі та Березники об’єднує не лише перебування у складі Довжанської домінії та Довжанського повіту протягом півтисячоліття, але й інші, культурні, історичні та мовні традиції. Так, за дослідженнями Василя Німчука, саме ці населені пункти формують ареал поширення верхньонадборжавського говору закарпатського діалекту української мови. Саме в цих населених пунктах був поширений певний тип традиційної нарукавної вишивки жіночих сорочок, який більше ніде не зустрічається.
Чому б не взяти саме таку модель для створення об’єднаної територіальної громади об’єднання громад з єдиним історичним та культурним кодом з центром у Довгому?

Пресова агенція Довжанської сільської ради.

Ваш отзыв

Ваш коментар