Версія для друку Версія для друку

ХВОРОБА КОШАЧОЇ «ЦАП-ЦАРАПКИ»

З хворобою кошачої подряпини людство знайоме дуже давно, ще за часів Древнього Єгипту.
Але пояснити «кошаче» походження хвороби і найти збудника змогли лише у кінці 80- років минулого сторіччя. Збудником хвороби: є бактерія бартонела Хенслі, яка живе у слизовій оболонці домашній та диких кішок. Самим кішкам бактерія не шкодить, так як у них вироблений імунітет до неї. Заразитися від кішок можуть люди різного віку, але частіше хворіють діти та молодь до 18-20 років.
На місці подряпини, яка може вже загоїтись, утворюється почервоніння, а потім невеликий пухирець, язвочки. У деяких дітей з лімфою збудник хвороби потрапляє у лімфовузли. Бони запалюються, збільшуються у розмірі. Якщо подряпина на руках – збільшуються підмишечні лімфовузли, на ногах – пахові, підколінні, на обличчі – шийні, підщелепні, завушні.
До запалення лімфовузлів приєднується головна біль, слабкість, тошнота, температура тіла до 38°-39°. Лихоманка може бути хвилеподібною: зменшуватися та наростати на протязі декількох місяців.
Хвороба найчастіше проходить сама по собі, лише 2% хворих має ускладнення на нервову систему (радикуліт, поліневрит, енцефаліт), яке добре лікується антибіотиками.
Діагноз «кошачої подряпини» (або доброякісний вірусний лімфаденіт, доброякісний лімфоретикульоз) ставиться рідко. У більшості випадків хвороба проходить самостійно, тяжкі випадки зустрічаються рідко.

Жанна Фоменко,
лікар-лаборант.

Ваш отзыв

Ваш коментар