- Нове життя - https://nz-ir.com -

ШЕВЧЕНКО – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО ВИВЧАЮТЬ, А Й ТЕ, ЧИМ ЖИВУТЬ, У ЧОМУ ЧЕРПАЮТЬ СИЛИ І НАДІЇ

9 березня ми вшановуємо пам’ять українського мислителя, поета, художника і просвітителя, Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Його творчість давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у чому черпають сили і надії.
У ці березневі дні минає 204 роки від дня народження видатного українця, патріота своєї Батьківщини, який жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме пророче слово.
З цієї нагоди 7 березня, у великому залі засідань Іршавської райдержадміністрації, відбувся святковий виступ хору «Мелодія» працівників культури Іршавського району, керівник Оксана Сідор.
Під час заходу учасники хору виконали невмирущий «Заповіт»  Шевченка (музика Г.Гладкого, в обробці Л. Ревуцького) та «Реве та стогне Дніпр широкий» (муз. Д.Крижанівського, обробка С. Мартона).
Вірші Тараса Григоровича читали  переможці районного конкурсу читців художнього слова Богдана Дика (учениця Іршавської гімназії) та Дарина Староста (учениця Ільницької ЗОШ I-IIIст.).
З вітальними словами до присутніх  звернулися голова районної ради Віктор Симканинець, керівник апарату Іршавської РДА Олег Козенюк та поділилися власними думками щодо значущості постаті Тараса Шевченка для  сучасного покоління.
Після чого, керівник апарату Іршавської РДА Олег Козенюк, за дорученням голови Іршавської РДА Олександра Горіна, вручив подяки за особливі досягнення у збереженні української мови та високу майстерність виконання творів Тараса Шевченка переможцям районного конкурсу читців художнього слова Богдані Дикій (учениці Іршавської гімназії) та Дарині Старості (учениці Ільницької ЗОШ I-IIIст.).
З плином часу все більше переконуємося, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
Шевченкове слово, його поетична мова вже більше ніж два століття запалюють серця мільйонів українців патріотичним вогнем.
Тарас Шевченко — це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу, а його творчість — це святиня, якою повинен дорожити й пишатися кожен патріот своєї Батьківщини.
Тож давайте завжди берегти у своєму серці той вогник любові до України, який запалив поет своїми безсмертними творами.
Прес-служба РДА.