- Нове життя - https://nz-ir.com -

Продовжують традиції рідного села

За часів колишнього Радянського союзу гірське село Івашковицю відносили до неперспективних. Та попри це, населений пункт привертав до себе увагу. Селяни з діда-прадіда вирощують тут високі врожаї картоплі, кукурудзи, кормових буряків, суниць, малини та інших сільськогосподарських культур. Нагадував про себе також сільський клуб – тут проводилися різні тематичні масові заходи.
Про роботу культпрацівників с. Івашковиця ми попросили розповісти провідного методиста районного будинку культури Оксану Сідор.
– Традиційним стало, – розпочала розмову Оксана Іванівна, – проведення свята вулиці та села, до якого підключаються майже всі жителі: майстри образотворчого, декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва.
Заслуговують на увагу також тематичні вечори та родинні свята. З метою вшанування родин, традиційно, щороку, на День матері у першу неділю травня проводиться вечір-вогник, де запрошуються багатодітні родини. Щирі привітання сільського голови та учасників художньої самодіяльності надають теплоти та приємні хвилини відпочинку.
– Оксано Іванівно! При клубі систематично працюють гуртки художньої самодіяльності. Кілька слів про це.
– На даний час діють сім гуртків. Це вокальний, драматичний, художнього слова, солісти-вокалісти, дитячий вокальний, любительське об’єднання «Народна пісня» та любительське об’єднання «Хозяїчка».
У культосвітньому закладі проводяться також різні вечори – зустрічі. Так, тут збираються учасники різних вікових категорій і відпочивають: співають старовинні пісні, а дуже часто і записують для наступних поколінь.
Частим гостем села є постійно-діюча експедиція зі збирання фольклору, яку організовуємо ми – методисти районного будинку культури з відповідного жанру та керівники провідних художніх колективів.
Систематично в клубі організовують розважальну програму для молодших класів. Проводяться дитячі ранки: «Діва Марія сина родила», «Ялиночко, гори» (до новорічно-різдвяних свят), із старшокласниками проводяться колядування та щедрування.
До Міжнародного жіночого дня – 8 Березня традиційно проводяться ранки: «Мама вічна і кохана», «Жінка – берегиня роду». Відзначають також Шевченківські дні.
Певна робота проводиться з молоддю села. Уже в традицію ввійшли конкурси, вікторини, диспути на різні теми.
Уже ввійшло в практику також проведення творчих звітів колективів художньої самодіяльності та любительських об’єднань перед жителями села.
Про роботу за рік звітує керівник клубу, а гуртки художньої самодіяльності показують концертну програму.
Особливим авторитетом серед односільчан та громадськості навколишніх сіл користується сільський вокальний ансамбль автентичної пісні «Івашківчанка». Водночас він традиційно бере участь у районному фестивалі колядницьких колективів «Вертеп», у районному фестивалі духовної пісні «Я там, де є Благословення». Великою честю для нас була участь в обласному фестивалі русинської пісні «Червена ружа» у м. Мукачово, звідки завжди повертались з грамотами та цінними подарунками.
Слід звернути увагу і на таку ділянку роботи, як патріотичне виховання молодого покоління. Проводяться зустрічі односільчан, диспути та інші заходи на такі теми: «Ми хочемо жити у вільній країні», «Нам не потрібна війна».
Щороку в кінці липня жителі Івашковиці святкують річницю рідного села, яке було засноване 418 років тому назад. Свої будинки та вулиці селяни прикрашають квітами і гілками ялинок, а гостей зустрічають хлібом-сіллю. Уже ввійшло також у традицію відзначати свято «Івана Купала» в урочищі Копань, де учасники художньої самодіяльності та глядачі можуть гарно відпочити, подивитися театралізоване дійство народного гуляння й посмакувати бограчем та іншими наїдками.
У клубі проводиться також свято матері, де запрошуються багатодітні мами М.І. Канчій, Г.М. Гардубей, Г.В. Дудинець, Г.М. Данканич, Г. І. Лутак та інші.
– Оксано Іванівно! А хто організатор усього цього дійства? Можливо, настав час назвати її ім’я, відкрити, так би мовити, завісу.
– Так, так, усім цим заправляє завідуюча клубом Марина Михайлівна Котубей. Їй притаманні такі риси характеру, як щирість, відкритість, згуртувала навколо себе учасників художньої самодіяльності. А передала їй естафету її мама Ганна Андріївна Глеба, яка пропрацювала на цій посаді понад 40 років. Дочка пішла маминою стежкою, примножує її багатий досвід, популяризує мистецтво рідного краю. Фахову освіту здобула в Ужгородському училищі культури. Плюс мамині настанови дають свої плоди. Добре відомий за межами району ансамбль «Івашківчанка», де керівником М. Котубей. Радують своїм співом Г. Глеба, М. Бідзіля, М. Копча, О. Синетар, М. Артем’єва, Г. Бідзіля, О. Багрій, М. Данканич.
Доброї слави зажив і ансамбль автентичної пісні, де керівником Г. Глеба. У ньому виступають В. Мудранинець, М. Алмашій, Г. Глеба, П. Малейко, М. Шелельо. Самодіяльні артисти часто беруть участь у районному фестивалі ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора», де виконують пісні, які мало хто вже пам’ятає. Серед них – «На горі, на горі травка ся колише», «Як я кажу, так най буде», «У суботу вечера», «Не стій, дівко, перед облачком» та інші.
Івашковиця – співоче село. Хоч воно розкинулося далеко в горах, однак слава лине про нього далеко за межі району.

Розмову вів Василь Шкіря.