Версія для друку Версія для друку

Як посли Івана Грозного в Сільці відпочивали

Є такі населені пункти, які своїм географічним розташуванням мають стратегічне значення. Це зв’язок між регіонами за рахунок прямого транспортного сполучення. Вони знаходяться на перехресті доріг, по яких прямує транспорт короткою дорогою до місця призначення.
До таких населених пунктів в нашому районі належить село Сільце. Адже безпосередньо із Сільця курсують автомобілі різних марок в Хустський, Виноградівський, Берегівський, Мукачівський райони та районний центр — Іршаву. Про нього знають майже всі водії області, особливо далекобійники, які курсують з обласного центру та прилеглих до нього районів в напрямку до Хуста, Рахова. Через те, що відстань між цими районами проїздом через Сільце скорочується на третину, менше часу та пального витрачається, ціни на яке постійно зростають. Та повернемось в минуле.
Як уже згадувалось вище, завдяки вигідному географічному розташуванню Сільця центральним його шляхом проходили татари, турки, грабуючи населення. Через Сільце прямували і загони куруців у с. Довге, де відбулася битва між ними та урядовими військами. Побував у Сільці і лідер Угорської революції 1848-1849 років, яка скасувала кріпосне право в Угорщині, на Закарпатті, яке тоді входило до складу Угорщини.
У роки Першої та Другої світових війн на території Сільця побували румунські, мадярські, німецькі солдати та бійці Червоної Армії. В середні віки на території Сільця була велика ярмарка, на якій йшла жвава торгівля. Вибір товару був дуже великий. Для кращого обслуговування покупців та купців були побудовані заїжджі двори, де приїжджі люди могли відпочити. При дворах були стайні з кіньми. Кучери завжди були напоготові обслуговувати своїх клієнтів кінним транспортом. Заїжджі двори були як для простого люду, так і для вельмож.
За народними переказами, в Сільці відпочивали поважні гості з Московії. Справа в тому, що посли Московського царя Івана Грозного, повертаючись з Константинополя, зупинилися в Угольському монастирі ( Тячівський район). В грамоті до царя доповіли: «В горах полонинних є колодязь, а вода в ньому така солодка, як грушовий квас. Та є інші колодязі, але вода в них, як оцет, а в інших, як кислиці, але є і гаряча. І в ті води чимало людей приходять хворими, із різними болячками і кладуться в ті води, і всім приходящим настає зцілення».
Те, що посли Івана Грозного в 1558 році були в Угольському монастирі, – це історичний факт. Повертались на батьківщину коротким шляхом через Сільце, де і відпочивали в заїжджому дворі, де були створені всі умови для відпочиваючих вельмож, поряд з дубом Арпада. Вельмишановних гостей частували дичиною, яку вполювали в лісовому масиві Гат.
Свіже лісове повітря, поруч – криниця -теплиця, створювали прекрасний затишний відпочинок, тож вельможі, звичайно, були дуже задоволені. Як стверджує старожил села Іван Глушко, саме в Сільці відпочивали посли Івана Грозного.
Пройшло більше чотири століття з того часу, ніяких слідів від тих подій не залишилось. Але в народі така подія не забувається.

Михайло Ломага

Ваш отзыв

Ваш коментар