Версія для друку Версія для друку

Художник закарпатського духу

Василь Філеш – помітна постать серед митців Закарпаття. Він – активний учасник районних, обласних і всеукраїнських виставок, бере участь у пленерах, його роботи займають достойне місце у фондах дирекції виставок Національної спілки художників України, Міністерства культури України і Закарпатському художньому музеї імені Йосипа Бокшая. Незважаючи на поважний вік, він повен сил і енергії, весь у творчих пошуках, працюючи над новими темами, освоюючи та пропускаючи через своє серце і душу пласти історії та християнської проблематики, долаючи вічну боротьбу добра і зла.
Напередодні Старого Нового року у виставковій залі районного будинку культури відбулося відкриття персональної виставки художніх полотен митця. На зустріч з ним прийшли десятки його прихильників і шанувальників. Чимало приємних слів сказали про Василя Філеша голова районної ради Віктор Симканинець, перший заступник голови райдержадміністрації Ігор Павлишин, начальник відділу культури і туризму РДА Олена Ісак, член народного об’єднання художників та майстрів народної творчості «Колорит Боржави» Любов Поштак, член Національної спілки художників України Любов Микита, настоятель Петро-Павлівського храму отець Василій Ігнат. За сумлінну працю, високий професіоналізм, творчі доробки, вагомий особистий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини району та активну життєву позицію Василя Філеша нагороджено спільною грамотою райдержадміністрації та районної ради.
Ведуча творчої зустрічі Віра Глушко розповіла про життя і творчість майстра пензля. Народився Василь Філеш у гірському селі Бронька 2 березня 1952 року. Першоджерелом витоків його становлення як митця стали рідні карпатські плаї, гора Кук, задумливі ліси, кришталеві озера, де, вперше припавши спраглими вустами до цілющої криниці, він вбирав у себе ці життєдайні краплі, наповнюючи серце любов’ю до отчого краю. Виколисали його буйні полонинські вітри, чисте гірське повітря. Незважаючи на те, що він уже десятки літ проживає в Іршаві, Василь Філеш часто навідується в ті місця, де пройшло його дитинство. Він часто згадує свого дідуся, якого, як заможного селянина, місцеві активісти розкоркулили. Ще й тепер пригадується гора Кичера, де зранку до пізнього вечора працювали його батьки. Худобу доводилось ховати в лісі, аби її не знайшли ті, хто організував у Броньці колгосп.
Маленький хлопець по-своєму сприймав події на Верховині. Для нього було головне, щоб батьки купили фарби і чисті аркуші паперу. У вільні хвилини йшов на природу, малював гори, ліси, річку.
Згадав В. Філеш і навчання в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. Його педагогами були О. Петкі і В. Берец. Молодий художник жадібно вбирав у себе культурне життя міста — обласного центру.
Василь Філеш не просто відвідував заняття. Він уважно придивлявся до майстрів закарпатської школи живопису. І результати не заставили себе довго чекати. Через рік після закінчення училища Василь Філеш успішно дебютував на обласній молодіжній художній виставці. Успіх здобули роботи «Пісня» та «Голова дівчини в квітчастій хустці». Про них схвально тоді відгукнувся народний художник України Федір Манайло. Він сказав: «Ви про нього (Василя Філеша – В.Ш.) ще почуєте. Бачите, як він володіє кольором. Я буду за ним слідкувати.» А народний художник Володимир Микита уже через кілька десятків літ ніби підтвердив слова свого вчителя: «Василь Філеш творить дуже серйозні речі у маленькому містечку. Він наш – художник закарпатського духу. Він є народний і в той же час утримує дух закарпатської школи. Його роботи не схожі одна на одну: ніяких штампів, поверхневого вирішення роботи – всюди видно творчий пошук». Високої думки про Василя Філеша і небезвідомий художник Міхаел Пейтер: «Його (Василя Філеша – В.Ш.) палітра одразу кидається в око, не схожа ні на кого. У кожній роботі він не повторюється ні в гамі, ні в колориті, ні в композицї. Його живопис випромінює тепло та емоційність автора».
Творчість В. Філеша формувалася в русі митців нашого краю. Разом з тим, він вносить у стилістику творів елементи нового бачення. Зберігаючи прихильність і повагу до досвіду і діяльності улюблених майстрів А. Ерделі, Ф. Манайла, В. Микити, він знаходить свої методи та засоби у здійсненні задумів. А задуми у нього величні. Взяти хоча б його твори «Благовіщення», «Пророк», «Голгофа І», «Голгофа ІІ», «Ангел», «Мотив з Верховини», «Струмок» та ін. За кожним твором – жива дія чи пережитий художній сюжет, який пройшов етапи відбору та асоціативного осмислення. Від картини до картини збагачується палітра художника, формуються певні риси авторського почерку.
Кажуть, хто має талант, то має талант на все. Василь Філеш, крім того, що гарно малює, він пише вірші, автор поетичних збірок «Розіп’ята совість», «Боржавська елегія» і «Гармонія». Його можна побачити на сцені, як співака. Водночас проявив себе як режисер-постановник зразкового дитячого українсько-драматичного театру «Пролісок», засновником якого він є. Юні артисти неодноразово ставали переможцями дитячо-юнацького театрального фестивалю «Юні зірки Мельпомени». Журі конкурсу достойно оцінило режисерський задум вистав, стиль, естетику та форму подання драматичного матеріалу. Тепер його справу продовжує син Василь, який теж проявив себе. І як режисер, і як співак.
Розвитку культурного процесу району присвятила своє життя і дружина Василя Філеша Любов Михайлівна. Вона завжди поруч з ним. Такий собі творчий тандем.
Як керівник об’єднання художників та майстрів народної творчості «Колорит Боржави» годинами може розповідати про митців Іршавщини. Наш район дав світу чимало творчих особистостей. Серед них помітне місце займає основоположник закарпатської школи живопису Адальберт Ерделі. Уже вписали своє ім’я в історію майстри пензля Юрій Боднар, Василь Бердар з Довгого, Іван Дубіш з Лисичова, Андрій Синетар із Загаття, Любов Микита із Іршави, Василь Ловска з Ільниці.
Незважаючи на те, що Василеві Філешу вже за 65, він постійно в творчому пошуку. Впевнений, він порадує нас новими полотнами, піднесе нам хвилини душевного задоволення.
Щасти Тобі, Василю!

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар