Версія для друку Версія для друку

Будні сільського голови

Нинішній рік для Луківського сільського голови Михайла Фанти пройшов досить успішно: виділено кошти на ремонт центральної дороги села – 1, 555 тис. грн., половина суми вже використано – впорядкування вулиці Шевченка продовжиться вже в наступному році.
– Це зроблено, – із задоволенням каже Михайло Олександрович, – завдяки зусиллям голови облдержадміністрації Геннадія Москаля, голови облради Михайла Рівіса, голови райдержадміністрації Михайла Горіна, голови райради Віктора Симканинця. У перспективі – ремонт дороги до водяного млина, будівництво каплиці біля мосту і пам’ятник полеглим жителям с. Луково.
Із Михайлом Олександровичем знаюся не один рік. Вперше познайомилися тоді, коли навчалися в Мукачівському радгоспі-технікумі. Він – на агронома, я – на зоотехніка. Після закінчення технікуму він понад 18 років працював бригадиром комплексної бригади с. Луково. Мені неодноразово доводилося бувати в господарстві, бачив, з яким ентузіазмом молодий спеціаліст брався до роботи. Дбав про те, щоб на луківських полях дозрівали високі врожаї картоплі, кукурудзи, пшениці, кормового буряка. Його колектив завжди був серед кращих в господарстві. Для нього найпотужнішим джерелом сили, моралі і щастя була праця. За радянських часів у селян не було вихідних. Вони трудилися в полі і в суботу, і в неділю. А механізатори орали і засівали ниву навіть на Великдень.
Крім роботи в полі, займався й іншими невідкладними справами. Зокрема, багато сил і енергії докладав для розвитку села. Звів двоповерхові бригадні будинки (в одному з них зараз знаходиться приміщення сільської ради), навіси для зберігання соломи і сіна, дитячу школу мистецтв, медичний пункт, пошту та інші побутові приміщення.
Жителі села неодноразово обирали М.О. Фанту депутатом сільської ради. Свого часу став головним ініціатором створення сільради. У 2002 році односільчани обирають його сільським головою. Подбав Михайло Олександрович і про спорудження нової школи (до того учні займалися у занедбаному, непридатному для навчання та виховання приміщенні).
– До речі, – каже Михайло Олександрович, – це було одним із головних пунктів моєї передвиборчої програми. А я не звик кидати слів на вітер. Все робив для того, щоб втілити задум в життя. Хоча далося мені це нелегко. Неодноразово звертався в районні, обласні та республіканські установи. Писав листи президентам Леоніду Кучмі, Віктору Ющенку, у міністерства, відомства часто навідувався до Києва, де зустрічався з їх керівниками. Налагодив ділові зв’язки також із тодішнім головою Верховної Ради України Іваном Плющем. До речі, Іван Степанович неодноразово побував у Лукові, зустрічався із його жителями. Навіть замовив у теслі Дениса Сенинця водяне колесо, бо хотів звести водяний млин у Києві.
Велику увагу на посаді сільського голови приділяє закладам культури та ДНЗ. Зокрема, зроблено ремонт даху, внутрішні ремонти, проведено газифікацію, у дитсадку відкрито ще одну групу. Провів вуличне освітлення центральної частини села, звертає увагу на ремонт доріг. У селі неодноразово виступав із своїми концертними програмами народний артист України Іван Попович.
Як позитив у біографії сільського голови – у роки протистояння між православною та греко-католицькою церквами: зміг знайти компроміс між громадами, за що був нагороджений грамотами від православного єпископа Агапіта та греко-католицького – Мілана.
Приділяє Михайло Олександрович значну увагу й історичним пам’яткам села, зокрема, водяному млину, який багато років не працював. Завдяки чималим зусиллям М. Фанти водяний млин з 2006 року знову функціонує. Ця пам’ятка стала родзинкою для гірського села, до нього часто навідуються туристи та місцеві жителі. Уже традиційно тут проводять різноманітні заходи, учні школи мистецтв малюють писанки та випікають паски до Великодня.
М. О. Фанта багато уваги приділяє пенсіонерам та малозабезпеченим жителям села.
– Я хочу, – каже М. О. Фанта, – щоб моє село стало відомим не лише на Закарпатті, а й Україні.
І Михайло Олександрович усе робить для того, щоб відроджувати славу рідного села як найкращого, найбільш прогресивного, сучасного осередку суспільства на Україні.

Василь БУЖОРА.

Ваш отзыв

Ваш коментар