Незважаючи на те, що надворі ХХІ вік, автобусне сполучення між населеними пунктами залишається вкрай необхідним. Адже не кожен спроможний придбати собі лімузин. Тому щоразу з нетерпінням чекаємо на маршрутку чи автобус, аби добратися в місто чи село. Особливо багато серед пасажирів людей похилого віку. Їдуть вони найчастіше до рідних і знайомих або просто на ринок в Мукачово, Іршаву чи Білки. І приємно, коли за кермом автобуса «Ужгород – Довге» такий водій, як Олександр Михайлович Семанцо. На його обличчі завжди привітна усмішка, до пасажирів ставиться чемно і ввічливо.
– Бувають випадки, коли людина залишається без копійки у кишені, – каже О. М. Семанцо. – Але не залишиш її на дорозі, а обов’язково запросиш у салон, довезеш куди слід. Навіть те доброзичливе «спасибі» багато для тебе значить. Бо ти потрібний людям. Нікого не слід поспішно засуджувати, не вникнувши в обставини. А при потребі – необхідно подати руку допомоги. Зрештою, треба входити у становище кожного.
Мудро сказано. І це говорить сам водій. Таких небагато. Свого часу Віктор Гюго сказав: «В історії доброта – рідкісна перлина. Той, хто добрий, майже стоїть вище того, хто великий».
О.М. Семанцо родом із с. Страбичово Мукачівського району. Закінчив Самбірське професійно-технічне училище. Понад 18 років працював далекобійником. Їздив у Саратов, Новосибірськ, Москву, Томськ, а також Чехію і Югославію. Що найбільше там запам’яталось – це дороги. Вони рівні, без вибоїн. Там ніде не бачив ямкового ремонту. А ще там не видно на дорозі поліцейського. Та досить Вам зробити аварію, як через п’ять хвилин підоспіють правоохоронці і медична служба. У нас такого, на жаль, поки що немає. Та й дороги в нас такі, що гості з-за кордону дивуються, як ми по них їздимо. До нас західний турист не приїде ще через 20-30 років.
– Саме за кордоном, – каже Олександр Михайлович, – у мене виробилася звичка чітко дотримуватися графіку. Там немає такого, щоб на тебе чекали 20-30 хвилин. Там усе по розпису. У них роками вироблювався цей механізм. Тому не спроста кажуть: точний, як німець. Бо німці й справді дуже пунктуальні.
Саме таким і є О.М. Семанцо.
Василь Шкіря.
