Версія для друку Версія для друку

ПОДАРУНОК МАЛЕЧІ

Нещодавно мені до рук потрапила нова книга молодої обдарованої письменниці-казкарки Оксани Фулитки під назвою «Театр казок». Мої синочки ще не вміють читати, але я намагаюся майже кожного вечора прочитати їм одну з казок. Кожна казка — це вистава, в якій добро перемагає зло; в казках панує справедливість, чесність, щирість і дружба.
Цей театр казок розповість діткам і нам, батькам, про світ фантазій, про героїв, які долають труднощі і перемагають. У пам’яті дітей надовго залишиться добрий Ляльковод, який сумує, що «діти втрачають дитинство, мрію і здатність вірити в казку»; запам’ятається також і щирий Зебрак, мрія якого здійснилася, і він «зіграв роль, якою всі захоплювались». Дітлахів вразив клоун Страшко з рудою перукою і червоним носом, який перестав бути самотнім, але так і залишився із сумним поглядом. Діткам також слід прищеплювати думки, що гроші не можуть зробити людину щасливою, бо можна бути багатим і все життя нещасним. Такі думки опановують нас, коли читаємо казку «Чарівна ваза почуттів». І дуже актуальною для дітлахів є казка «Чи потрібно пробачати?» Це добре зрозуміло мавпеня Хамко, яке перестало пустувати, ображати інших, а головне вивчило «одне з найважчих, але потрібних слів — «Пробач».
З нетерпінням чекатимемо вихід у світ нових чудових творів.
Мирослава Романів.

Ваш отзыв

Ваш коментар