Версія для друку Версія для друку

Цілюща вода Малої Розтоки – унікальна

Колись до сусіднього населеного пункту Мала Розтока в зону відпочинку «Купіль» їздили люди не тільки з району, а й з цілого Закарпаття та його межами. Тут приймали мінеральні ванни з метаном, лікували захворювання опорно-рухової системи. Та не тільки лікуватись, а просто відпочити трудовими колективами у свої професійні свята в мальовничому куточку на березі річки Боржава.
Приїздили ті, кого багато років мучили остеохондроз хребта. Не могли шию повернути, розігнутися. Після курсу лікування почали гнутися, як верба. Інші скаржилися на болі в попереку, колінах. Почали ходити струнко, як солдати.
Є в області подібні санаторії «Синяк» на Мукачівщині, «Гірська Тиса» на Рахівщині. Але таких результатів і лікувальних ефектів, як у Малій Розтоці, у них немає. Та і ванна у «Купілі» була вдвічі дешевшою.
… Колгоспну лікувальницю (сільську баню) на березі річки відкрили в 1965 році. Працювало в ній всього двоє, подружжя Корпошів, Іван та Магдалина.
А до того геологорозвідники шукали поклади нафти й газу. Натомість виявили джерело з термальною водою. Воду не потрібно було качати, вона йшла самопливом, бо супроводжувалася метаном. Її температура сягає 38 градусів за Цельсієм.
Склад води досліджував Одеський інститут курортології. Науковці зробили висновок, що ванни з джерела діють болезаспокійливо, стимулюють кровообіг, покращують роботу ендокринних залоз, системи згортання крові.
Очевидці стверджують, в тому числі і я є свідком того, що у колгоспну лікувальницю люди приходили на милицях, а вже після п’ятої процедури йшли без них.
Певний час у приміщенні був дитсадок. Потім будова десять років пустувала, лікувальна вода текла у річку.
Та знайшовся уродженець села, добре відома у нашому районі людина, Василь Михайлович Корпош, який облаштував тут зону відпочинку «Купіль». Зробив капітальний ремонт будинку, купив і встановив сім ван, облаштував сауну, придбав обладнання для витягування хребта. Тут же кімната медперсоналу, кімната для відпочинку і масажу. Прекрасне кафе, будинок між плакучими вербами, де можна було переночувати, спортивні майданчики, бесідки тощо.
Воду з Малої Розтоки можна було і пити. Вона солона на смак, без запаху. Вживати її за півгодини до сніданку. Робили коктейль: брали 100 г розтіцької води і 100 г звичайної, додавали трохи лимонного соку. Коктейль мав смак угорської води «Гудодіянош», пляшка якої в аптеці коштувала 30 гривень. А даний коктейль нічим не гірший, до того ж безкоштовний. Вода добре впливала на роботу кишково-шлункового тракту і не викликала стрибків тиску, навпаки нормалізувала його.
Мій батько, Юрій Юрійович Пітра, був першим клієнтом «Купіля». Один раз на тиждень привозив його сюди на ванни. Лежав у воді по годині. Усі останні роки свого життя пив воду і добре почувався, прожив 95 років.
Та не знати, з якої причини «Купіль» закрито. А варто б відродити його роботу, єдиного, сільського, доступного для простих людей лікувального закладу. Властивості цілющої води Малої Розтоки можна зрівняти хіба що з водою в санаторіях на півдні Франції. Вона – унікальна.

Петро ПІТРА,
с. Білки.

Ваш отзыв

Ваш коментар