Версія для друку Версія для друку

Обдарована особистість

Є люди, які живуть серед нас, але ми надто мало знаємо про них або не знаємо взагалі нічого. Хоча вони обдаровані особистості: пишуть вірші, новели, оповідання, малюють картини, гарно вишивають, займаються гончарством, лозоплетінням, співають або танцюють.
Серед таких і Федір Ірш із Броду. Народився Федір Федорович 19 лютого 1942 року в простій селянській родині. Із поміж двох братів і сестер він вирізнявся дотепністю і талантом, завжди знав, де, що кому сказати, мав неабияку повагу серед однолітків. Багато читав, займався самоосвітою.
Середню освіту Ф. Ірш здобув в Іршавській загальноосвітній школі. Потім навчався в школі хормейстерів-баяністів, яка діяла при обласному будинку творчості. За навчителя у нього був наш земляк Петро Сокач.
Відтак була армія. Баян йому тут став у нагоді. У час відпочинку часто грав на улюбленому інструменті, а солдати йому підспівували. За таких умов служба проходила легко і швидко. В основному виконував українські народні пісні, які охоче вивчали росіяни, білоруси, грузини, узбеки, казахи… У роті служили хлопці багатьох національностей.
Повернувшись із армійських лав, пішов працювати в Брідський сільський будинок культури, куди одразу потягнулася молодь. Потім Ф. Ірш вчителював у місцевій школі. Згодом запросили його в колгосп «Червоний партизан» на посаду художника. На пенсію вийшов інженером по цивільній обороні цього ж господарства.
Разом із дружиною Ганною Антонівною виховали двох дітей – Світлану та Сергія. Вже мають четверо онуків.
А тепер про головне. У хвилини душевного неспокою він брався за перо і писав, писав. Написав сотні поетичних рядків, які свого часу друкувалися на сторінках Іршавської районної газети «Нове життя». Серед них – «Лісові варвари», «Біла ворона», «У лісі грибочки», «Ранок зорі погасив», «Ластівки – наші друзі» та інші. Уже самі їх назви говорять про те, що Федір Федорович не просто пише, а й порушує у своїх поетичних рядках проблеми. Особливо часто звертається до теми екології. Пише й афоризми. Ось кілька з них: «Правда, як троянда, прекрасна, але іноді дуже колюча», «Гумор – це не поцілунок, це укол, який повинен людину лікувати», «Мисливець без гумору, що бойовий патрон без капсула», «Жінка може гризти чоловіка навіть тоді, коли у неї в роті немає жодного зуба», «Скептик твердить, що ранковий біг не продовжить вашого життя, але він забуває, що ранковий біг допомагає життя не проспати» та інші.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар