Версія для друку Версія для друку

Нелегка справа…

Місцевою особливістю Закарпатської області є те, що як для чоловіків, так і для жінок немає роботи з середньою та високою заробітною платою. Виходячи з цього, вони змушені покидати свої домівки та вирушати шукати роботу за кордоном або за межами області.
Найчастіше жіноча частина населення – домогосподарки . Але для наших «бджілок-трудівниць», крім домашнього господарства є можливість підзаробити у сусідньому селі. Жінки Великого Раківця, майже кожен день, о 4-й ранку, в центрі села очікують мікроавтобуси, які везуть їх на роботу в парники у Великі та Малі Ком’яти Виноградівського району. Тут вирощують помідори, які господарі реалізовують переробним підприємствам майже по всій Україні. Судячи зі свого власного досвіду, можу сказати, що ці умови праці лише для жінок з міцним здоров’ям, адже температура в ангарах іноді сягає 40 градусів. При такій температурі доводиться нелегко відпрацювати одну, а найчастіше дві шестигодинні зміни за один світловий день. Основна робота: прополювання бур’янів, підв’язування і пасинкування стебел, та збирання стиглих помідорів. Заробітна плата – 25 гривень за годину. Трудяться до спекотної частини дня. Перебувши вдома пік спеки, вони о 16:00 вечора знову повертаються на роботу в парники. До плюсів такого заробітку є те, що роботодавці власноруч готують: сніданок, обід та вечерю для своїх «бджілок», і це значно полегшує важкий трудодень.
Основне бажання кожного місцевого жителя мати таку роботу, аби частіше бувати з власною родиною і бачити, як ростуть наші діти, і жінкам не доводилося занапащати своє здоров’я .
Тетяна Юска, студентка І курсу відділення журналістики УжНУ

Ваш отзыв

Ваш коментар