Закарпаття… Всі ми добре знаємо, що наш край славиться не лише чудовою природою, чистим повітрям, курортами та санаторіями, багатими містами та селами, а ще й «прекрасними дорогами».
Не заздрю європейським країнам з їхніми якісними автострадами, де можна швидко їхати, а не, як у нас ‒ 30 км.за год, щоб не розбити машину і себе разом з нею, де можна легко поспати на пасажирському сидінні, а не підстрибувати в салоні, відчуваючи всі свої органи всередині, ‒ це ж так нудно! Ось, уявіть, їдете ви по рівній дорозі, ніяких тобі зупинок, бо велика яма, ніяких поворотів. А ще у нас чітко визначений рух транспорту лиш на папері, бо насправді він залежить від розташування ям на дорозі. Ну хіба так не цікавіше? Не те, що рівна та пряма дорога, ніяких пригод.
Знаєте, я тут подумала, а було б добре запрошувати гостей з інших країн до нас на платні атракціони. Наприклад, автоперегони з перешкодами, запуск корабликів по калюжах, глибоких як озера, стрибання через ями для дітей, заплутані лабіринти-зигзаги та ще багато чого цікавого. Може хай Україна зробить на тому бізнес. Наші дорожні служби про це ніяк не здогадаються. А вже могли б давно заробляти на тому гроші, час від часу ремонтуючи дороги належним чином, а не «платаючи» окремі місця, як тепер.
Оце недавно стався такий показовий випадок. Приїхала на Закарпаття сім’я, що живе в Німеччині. А з ними і чотирирічний син, який прогулюючись по сільській дорозі (в місті та сама ситуація) і побачивши величезні ями з водою посеред вулиці, сказав: «Мамо, дорога «капут!». Хіба не смішно до сліз?! А дитина то знала, що сказати. Тепер є чудове порівняння для наших доріг. Малий цілий день провів біля найбільшої калюжі: кидав каміння, підстрибував та радів, бо такого ніколи не бачив і не побачить у Німеччині.
А як вам таке? Їхала недавно моя тітка машиною, правила не порушувала, швидкість не перевищувала, все було добре до тих пір, поки не в’їхала у таку яму серед дороги, що два колеса одразу пошкодила. А запаска то в багажнику всього одна. Хто ж знав, що наші ями настільки особливі, що одного колеса їм замало. Тоді родичці довелося довго чекати на допомогу посеред вулиці. Тож не забувайте взяти два запасні колеса, а ще краще й три.
Була свідком ще такого випадку, коли на голови декількох жінок у автобусі на поганій дорозі з верхніх полиць посипались коробки з товаром, який вони купили на базарі. Найбільше «пощастило» тій, на яку звалився лоток з десятками свіжих яєць. Тож варто брати з собою у поїздки громадським транспортом ще й бутель з водою та рушник. Не поїздка, а казка!
Думаю, наші закарпатські водії не дуже засмучуються, що шляхи не ремонтуються. Адже з цими дорогами вони не гірші в керуванні машинами, ніж гонщики формули-1. Ще б пак, такі тренування кожен день! Це непоганий фітнес для панянок, які хочуть бути у формі. Півгодини їзди, і всі зайві калорії за мить зникають. Також наші дороги допоможуть вам позбутися целюліту, допоможуть вправити на місце вивихнуте плече. Правда, буває і навпаки: можна ненароком зуби вибити, і заробити багацько синяків. Та це дурниці, зате скільки плюсів вже зазначених маємо. Мінусів і не видно. Зуби вставимо, а синяки пройдуть.
Пробували одного разу позбавити нас цих розваг. Вирішили ями залатати. Думаю, все, більше не буде атракціонів. Та ні, стала ще краще їзда, але вже по горбах (асфальт, накладений про запас). Та не довго тішилися й горбам. Наші майстри такі умільці, що за короткий час на місці горбів знову ями зробилися.
Христина ДОЧИНЕЦЬ,
студентка ІІІ курсу відділення журналістики УжНУ
