- Нове життя - https://nz-ir.com -

Дев’яносто — прожити не просто

Так склалося, що я живу неподалік від Г.Ф. Звонар, однієї з довгожительок Осою. На свято Петра і Павла їй виповнилося 90.
Ганна Федорівна всім, хто до неї приходить, завжди дуже рада. З кожним охоче спілкується, а кому треба, слушну пораду дасть. Її душа проміниться тільки любов’ю і добром.
Майже з пелюшок жінка постійно ходила в церкву, часто сповідалася і причащалася. І вже на старості (доки лиш бачила) спішила до заутрені, а дорогою молилася. Вона, як мовиться, з Богом прокидалася й лягала. Та й тепер її вуста постійно шепочуть молитву, майже весь Псалтир знає напам’ять.
Важко було жити. Вона народилася в сім’ї, де було 12 дітей. Батько пішов з життя в 47 років, мати сама їх виховувала. Рано повмирали всі Ганнині брати, сестра Марія одразу після весілля (казали, що їй пороблено було). Далі втрата ще зовсім молодої невістки, онуків Михайла та Ольгу вона доглядала, бо батько їхній на той час в колгоспі на тракторі працював, на хліб дітям заробляв.
А згодом Ганна Федорівна овдовіла: чоловік Михайло пішов пішов на заробітки, і там його дерево вбило. Та ще вісім років тому й обох синів поховала. Василь був військовим, жив у Москві. Захворів і раптово помер. А напередодні старший брат Михайло до нього в гості приїхав. Як почув про тяжку втрату, в нього стався інфаркт, та й помер там же. Один у Москві похоронений, а другий – у Чернігові (там проживав з новою дружиною).
Ой і виплакала тоді мати очі, за що й зір втратила. А на операцію не хоче йти, мовляв, куди їй такій старій. Вона зараз проживає з дочкою Марією та її сім’єю. А правнучки (вже одинадцятикласниці) Марійка і Тетянка, як лише можуть, бабку доглядають, тільки б іще довго жила.
У Г.Ф. Звонар шестеро онуків, 16 правнуків (ось іще одного Бог дасть), двоє праправнуків. Є в їхній великій родині всілякі професії: священики, вчителі, будівельники, торговці, вихователі та інші.
На свято первоверховних святих Петра і Павла телефон у домі не замовкав ні на мить: ювілярку вітали звідусіль з її щасливим довголіттям. А ще схвильована була до сліз, коли її прийшов привітати й новообраний Осійський сільський голова І.В. Матіко. Побажав іменинниці міцного здоров’я, сили, кріпості і проспівав многая і благая літа.
До привітань і я додам:
Дев’яносто – прожити не просто
Серед рідних, близьких і внучат,
Милості в Бога щиро вам просим
У здоров’ї прожити аж до ста.

Ганна ЛЯШКО,
с. Осій