Версія для друку Версія для друку

Життя, як на долоні

11 липня в колі рідних, близьких та друзів відзначив своє 95-річчя Петро Степанович Лях з Імстичова.
На його долю судилося немало випробувань. Ще в молодості, а припала вона на тяжкі воєнні роки, його відправили на рабський труд для будівництва в Угорщині та Німеччині, згодом повернувся ледве живим.
Після війни працював столяром, був прекрасним спеціалістом, але через переслідування фіскалів мусив працювати сторожем, а столяркою займався майже підпільно.
Багато років, поки були сили, був дяком церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Імстичові, виховував у релігійному дусі своїх чотирьох дітей. Старший його син Степан – художник, один із фундаторів і перших членів Народного Руху України, відомий всім розповсюджувач преси, а молодший Петро був священиком, трагічно загинув у автокатастрофі. Дочка Марія, вчителька-пенсіонерка, досі керує дитячим церковним хором, який є переможцем багатьох конкурсів. Вона, після смерті матері, й опікується батьком. Поруч живе і син Андрій, який трудився електриком. Має численних онуків та правнуків.
Вітаючи заслуженого ветерана з вельми поважною датою в житті бажаємо йому Божої благодаті, кріпості духу й міцної віри в Бога, до котрого звертаємося і ми із проханням продовжити його життя на многая і благая літ.

Віктор Симканинець — голова районної ради,
Олександр Горін — голова райдержадміністрації,
Михайло Енеді — Імстичівський сільський
голова
Петро Король — голова районної ради ветеранів України,
Михайло Ціцак — голова первинного осередку с. Імстичово,
о. Петро Канайло — настоятель церкви Різдва Богоматері,
Іван Мушка — голова церковної двадцятки.

Ваш отзыв

Ваш коментар