Якщо хтось хотів побачити справжню красу, приїжджали в село Білки, до Єлизавети Юріївни Зейкан. І хоч село наше велике, а прізвище Зейкан носить чимало його мешканців, але адресу Єлизавети Юріївни назве одразу кожен. А взагалі і не треба було питати про місце її мешкання. Досить було пройтись центральною вулицею присілку Новоселиця, щоб побачити в одному з дворів великий квітник.
Чим же вона здобула таку велику шану і повагу? Відповім одразу: своїм захопленням – квітами. З ранньої весни до пізньої осені на невеличкій частині присадибної\ ділянки буяло різнобарвністю квіткове царство. Понад 80 видів квітів культивувала, терпеливо і старанно доглядала вона разом з своїм чоловіком Євгеном Олександровичем. Квіти, вирощені нею, прикрашали подвір’я багатьох жителів Білок, але й навколишніх сіл. Тут можна було одержати букет запашних троянд, жоржин, нарцисів, щоб подарувати дружині або дівчині на іменини, піднести їх молодим на весілля. А перші весняні квіти вона плекала для того, щоб у дні Великої Перемоги подарувати їх колишнім фронтовикам, учасникам Другої світової війни.
Ростити квіти – друга професія Єлизавети Юріївни. Вирощені на її городі квіти кожного року прикрашали виставки в Іршаві та Ужгороді. А Білківська сільська рада, яку вона представляла, мала не одну грамоту та грошову нагороду за призові місця.
28 травня Єлизаветі Юріївні виповнилося 95 прекрасних років. Вона ще в доброму здоров’ї. з цим її вітаємо і бажаємо довгих років життя.
Петро Пітра.
