Версія для друку Версія для друку

НА ЗОРІ – ДО ЧЕМПІОНСЬКИХ ВЕРШИН із історії розвитку футболу в селі Довге

В с. Довге футбол започаткували в 1954 році. До 1956 року довжанська футбольна команда грала на першість Іршавського району. В 1955 році зайняли перше місце по району, а з 1956 року почали грати на першість області в центральній зоні.
Велика заслуга в розвитку футболу в нашому селі директора Довжанського лісозаводу Михайла Михайловича Масинця. З 1956 по 1957 роки він сам грав центральним нападником в команді.
Для підсилення команди були запрошені футболісти з с.Чинадієво (Масинець М.М. родом із Чинадієва), Михайло Мелеш, Ілля Переста, Іван Жеребак, Юра Халявка, Еміл Халявка (грав у «Молдові» Кишинів, вища ліга і переманили його до нас), Василь Гога (грав другим воротарем в ленінградському «Зеніті»), Пічкевича, братів Володимира та Віктора Сім. Зі Сваляви та Мукачева Володира Когутича, Василя Симчину, Василя Хому, Янського, Івана Довгу. Вони були студентами (навчались в Львівському лісотехнічному інституті), приізджали на ігри. Берегово теж поповнило нашу команду – Левренц, Шоні Пінтьо, Костьо, Бийло Пап, Пішта Логіта. Довжанських футболістів в основному складі не було.
Перший юнацький склад команди 1956 року – Іван Попик (капітан команди), Іван Боднар, Василь Ловга, Федір Дувалка, Михайло Лендел, Василь Сивуля, Василь Ребрей, Андрій Сливканич, Василь Боднар, Михайло Сивуля.
Другий юнацький склад команди 1957 року – Іван Попик, Василь Роман, Василь Боднар, Янош Ловга, Іван Кришило, Михайло Косик, Іван Боднар, Василь Ребрей, Юра Шопа, Іван Панич, Михайло Сивуля.
На жаль, молоді футболісти тих років не поповнили основний склад команди, крім Івана Попика, який вперше появився в основному складі команди в 1957 році.
Плеяда висококласних футболістів вийшла вже із наступних поколінь: Федір Капустей (Москва «Локомотив», Ужгород «Говерла», Вінниця «Локомотив»), Михайло Квак (Ужгород «Говерла», Вінниця «Локомотив», «Волинь» Луцьк, «СКА» Львів, Луганськ «Зоря»), Іван Шопа (Ужгород «Верховина», Хмельницький «Динамо», Львів «Карпати», Кадіївка «Шахтар», Миколаїв «Суднобудівник»), Іван Ледней (Миколаїв «Суднобудівник», Харьків «Металіст», Сімферополь «Таврія», Київ «СКА», Запоріжжя «Металург», Ужгород «Говерла»), Михайло Масинець (Ужгород «Говерла», Вінниця «Локомотив»), Іван Квак (Ужгород «Говерла»), Анатолій Варцаба, Василь Шопа (Львів «Карпати», дубль), Федір Батрин, Василь Пилип, Михайло Батрин, Василь Шандра, Ярослав Шандра (Ужгород «Говерла»), Віктор Ганчіч (Ужгород «Говерла», Мукачево «Мукачів-Прилад»). Згадані футболісти пройшли футбольну школу в довжанській «Боржаві».
У 1956 році, граючи футбол у центральній зоні, в першій половині сезону, багато програвали як юнаки, так і дорослі. Починаючи з жовтня, стабілізувався склад команд, і почали вигравати обидва склади.
У 1957 році перша гра з Іршавою закінчилася із розгромним результатом. Довге виграло з рахунком 8:1. Склад команди: Еміл Реслер (капітан команди), Бийла Пап, Ілля Переста, Володимир Когутич, Володимир Сім, Віктор Сім, Михайло Мелеш, Юрій Халявка, Іван Попик, Шоні Пінтьо, Левренц.
Почалася серія виграшів і нічиїх, яка продовжилась і в наступному році. В 1958 році футбольна команда «Авангард» Довге стала чемпіоном області і виграла кубок області.
1959 рік відзначився в історії села створенням футбольної команди «Колгоспник», яка грала на першість Іршавського району. Зайняла перше місце по району. Відповідно повинні були грати на першість області, але в зв’язку з відсутністю фінансування команду розпустили.
Склад команди: Іван Попик (капітан команди), Бейла Пап (воротар), Андрій Воскубеник, Іван Боднар, Юра Шопа, Василь Боднар, Михайло Косик, Василь Ребрей, Михайло Грінканич, Янош Ловга.
Довжанська футбольна команда «Авангард» – фіналіст кубка України 1959 року. Фінал проходив в місті Малін Київської області. Ми виграли з рахунком 2:1.
Голи забили Шоні Пінтьо і Пішта Логіта. Логіта був універсальним гравцем (грав і у воротах, і у нападі). Їхали в Малін вантажною машиною з закритим брезентом. Підлогу накрили сіном, щоб легко їхати. Супроводжував футбольну команду головний інженер Довжанського лісозаводу Елинек.
В Довгому були заведені традиції. На свята футбольні зустрічі проводили юнаки з дорослими, холостяки з одруженими, або запрошувались інші команди. Запам’ятались дві такі гри. 1-го травня 1959 року грала молодь з «Авангардом» Довге. Молодіжка виграла з рахунком 3:0. Капітан команди юнаків Іван Попик (забив 2 голи), а «Авангард» Довге Василь Симчина.
Воротар Василь Гога (працював вчителем фізкультури в школі) в понеділок на уроці фізкультури запитав Івана Попика, як далеко той може пробити футбольний мяч. Іван розбігся, вдарив по м’ячу, а м’яч покотився всього на 10-15 метрів. Мяч був заповнений опилками. Так Василь Іванович Гога помстився за пропущені 2 голи від Івана Попика.
2 вересня 1959 року «Колгоспник» Довге проводив зустріч з «Авангардом» Приборжавське. Першу половину зустрічі «Колгоспник» виграв – 4:1. У другій половині М.М. Масинець підсилив Приборжавське 7-ма футболістами з основного складу «Авангарда», хотів щоб «Колгоспник» програв. Проте «Колгоспник» виграв з рахунком 6:2.
Організовувались бліц-турніри по футболу на першість району. Один з таких турнірів проводився в селі Білки. Результати турніру з участю «Колгоспника»: Чорний Потік – Колгоспник – 0:1, Гребля Колгоспник– 1:3
В фіналі «Колгоспник» зустрівся з Зарічевим і програв з рахунком 2 : 1.
Нас поєднувала дружба не тільки на футбольному полі, а і на відпочинку. Ми часто організовували зустрічі на «квасній воді».
Після поразки іршавської футбольної команди «Авангард» з рахунком 5:1 від Перечина, райком партії прийняв рішення доукомплектувати команду футболістами «Боржави» Довге: Михайлом Мелешом, Василем Хомою, Василем Симчиною та Іллею Переста. Капітаном іршавської футбольної команди обрали Михайла Мелеша.
На початку 1960 року футбольна команда Іршави їхала в Рахів грати футбол на вантажній закритій машині. Виїхали в суботу, щоб переночувати в Рахові і відпочити перед грою в неділю. Не доїжджаючи до Рахова 7 км, автомобіль на повороті поїхав прямо і впав у Тису. Вийшла з ладу рульова тяга. Сім чоловік постраждало, їх відвезли в лікарню у важкому стані. Василь Симчина їхав з дружиною і сином. Василь помер відразу, жінку з переломом тазу відвезли в лікарню, а син був сильно побитий і теж відправлений в лікарню.
Склад футбольної команди «Авангард» Довге1962 року: воротар Іван Пилип, далі Еміл Реслер, Іван Німчук, Василь Боднар, Михайло Головка, Михайло Масинець, Іван Шандра, Юрій Роман, Іван Попик, Юрій Косик.
Склад футбольної команди «Авангард» Довге 1963 – 1964 років: воротар Федір Капустей, Іван Німчук, Василь Боднар, Бейло Шнелцер, Янош Ловга, Михайло Ковач, Михайло Попик, Іван Якуб, Юрій Роман, Іван Шандра, Василь Шандра.
Склад футбольної команди «Авангард» Довге 1966 року: капітан команди Михайло Масинець, Еміл Голіш, Іван Панич, Василь Роман, Іван Шандра, Михайло Попик, Бейла Шнелцер, Федір Дувалка, Михайло Головка, Іван, Попик, Іван Шопа.
Склад футбольної команди «Авангард» Довге 1964 – 1965 років: Михайло Квак, Михайло Попик, Іван Німчук, Василь Боднар, Бейло Шнелцер, Юрій Косик, Василь Боднар, Іван Якуб, Янош Ловга, Юрій Роман, Іван Шандра, Василь Шандра, Василь Квак. Капітаном команди був Юрій Халявка.
З футболістів команди «Авангард» Довге професійними футболістами стали: Михайло Квак, Михайло Масинець, Іван Шопа, Іван Ледней і ін.
Здобули вищу освіту: Михайло Квак закінчив Львівський інститут фізкультури, працює в місті Ужгород СШ №12 вчителем фізкультури, Михайло Попик навчався в Московському державному університеті (МДУ) ім. М.В.Ломоносова на фізичному факультеті, аспірантура, захист дисертації на ступінь кандидата хімічних наук, професор Московського національного ядерного дослідного університету, в теперішній час працює директором Аналітичного центру (центра сучасних методів хімічного аналізу і екології) МДУ. Бейло Шнелцер закінчив Львівський лісотехнічний інститут працював головним інжинером Довжанського лісгоспу, Василь Шандра закінчив біологічний факультет Ужгородського університету, працював директором Приборжавської середньої школи, Михайло Масинець закінчив Львівський лісотехнічний інститут, Михайло Ковач закінчив Мінський інститут фізкультури, працював в тому ж інституті. Іван Німчук закінчив Ужгородський державний університет філологічний факультет, працював в Довжанській середній школі вчителем англійської мови, Іван Шопа закінчив Миколаївський педагогічний інститут, працює в с. Ільниця, в спортивно-гуманітарному ліцею тренером-викладачем. Іван Ледней закінчив Сімферопольський університет, факультет фізичного виховання і працює в Ільницькому спортивно-гуманітарному ліцею тренером-викладачем, Іван Попик закінчив фізичний факультет Ужгородського університету. Після закінчення був направлений на Северодонецький хімкомбінат, захистив кандидатську дисертацію в Харківському політехнічному інституті на звання кандидата технічних наук. Пройшов всі стадії росту: інженер, старший інженер, керівник групи, начальник сектора, начальник лабораторії, заступник начальника науково-технічного центру по науці, директор дочірнього підприємства науково-виробничого і впроваджувального центру.

Іван ДОВГЕЙ.

Ваш отзыв

Ваш коментар