Версія для друку Версія для друку

«Секрет», «Смех» і наші аналогії

Спроба саундтрека на надибану в Інтернеті статтю власкора ізраїльського російськомовного щотижневика «Секрет» у країнах Західної Європи Олександра Меламеда.

«СМЕХ БЕЗ ПРИЧИНЫ –
ПРИЗНАК ИЗВЕСТНО КОГО…
А с причиной?
Шутить изволите?»
«При тому, що щорічно взимку випадає сніг, і температура знижується – жах від однієї думки – до нуля градусів – Англія хронічно до цих перемін не готова».
Такий безумовно красномовний факт, на превеликий жаль, до цього часу не став відомим багаторічним суверенам Укравтодору (часта зміна носіїв прізвищ і облич суті не міняє) та їх місцевим васалам на місцях, – в області і районі – це вже на вибір читача, на загальну картину суттєво не впливає. Бо ніяк мене віра не йме, що в інакшому випадку вони не скористалися б цією «Богом даною» підказкою у діалозі із вічно незадоволеними автомобілістами. Якщо у чопорних британців настають перебої з транспортом, телефонним зв’язком і електроенергією, то ми … буквально зобов’язані впадати якщо не в летаргічний сон, то щонайменше у кількамісячну зимову сплячку, щоб уже зовсім не тривожити статечний плин чиновничих буднів. Але мусимо, шановний читачу, погодитися з тією сентенцією, що і ми з вами недалеко втекли від згаданих посадовців. Судіть самі від почутого.
– Марійко! Мій Ванюша тільки-но наближається до моста в Чопі, як запрограмований, чіпляє пасок безпеки, а ще до митного поста попільничку обов’язково майже вилизує. А як перетнемо КПП на зворотньому шляху, якась пам’ять ніби повертається до нього: файчить як доменна піч, а вже як прицільно недопалками трафляє по придорожніх стовпах, то я, не раз, не стримавшись, дорікаю коханому:»Чомусь на полюванні у тебе так не виходить!»,
ПАРАДОКС
ЯК ПРИНЦИП ЖИТТЯ
Парадокс в їжі, а також в одязі, в оздобах, мовних відмінностях між Північчю і Півднем, Заходом і Сходом, в різноманітті пейзажів, економічних особливостей.
На цих протиріччях, що поєднують відданість консерватизму і бажання бути неповторними, єдиними у світі, і базується англійський гумор.
– Сер, дозвольте висловити вам своє співчуття. Я чув, що ваша дружина втекла з вашим лакеєм. – Дрібниці. Я все одно збирався його звільнити.
Незмінно спокійний і незворушний, немовби вихований в сім’ї англійського лорда, майбутній лауреат Шевенківської премії 2014 року Мирослав Дочинець за 11 років до найвищого офіційного визнання свого літературного дару у виданих Мукачівських анекдотах «Куфрик з фіґлями» на 97-ій сторінці книжечки записав, ніби вільно переклав з англійської.
«Куфрик і подружня зрада»
Дружина розповідає Куфрикові:
Уявляєш, що сталося в сусідів. Вернувся чоловік із заробітків, а на його постелі з-під плахти стримлять чоловічі ноги. Він рушив на Таню, а та почала виправдовуватися: «Гадаєш, звідки в нас новий телевізор, холодильник, плитка у ванні, в мене нове пальто і золоті завушниці, та й син у технікум поступив»… Ну, щоб ти зробив, Митре, на місці чоловіка:
– Я б прикрив плахтою ноги тому чоловіку, щоб не простудився…
Автор лем затаїв прізвище закарпатського героя фіглі, бо занадто відоме воно в іршавському бомонді. А так,– один в один – як на туманному Альбіоні.
У них немає цікавості до вивчення інших мов і звичаїв, чим і пояснюється національна замкнутість і вузькість світосприйняття, що лише підкреслює менталітет острів’ян. Водночас їм хочеться бути своїми в сучасному світі.
Для англійців «смішно», це коли розповідають shaggy-dog storios. У них все засадничо вибудовано на алогічності висловлювань, яку усвідомлюють тільки два співрозмовники.
– Що таке «англійський гумор»? – Це коли один вельми інтелігентний джентльмен говорить іншому, надто поважному джентльмену, дещо таке, що не розуміють оточуючі. Саме це обох і тішить.
У добу Людовіка ХIV такий собі маркіз, зайшовши в будуар своєї дружини, побачив її в обіймах єпископа. Він підійшов до вікна і почав благословляти людей на вулиці. На запитання жінки, що він робить, той спокійно відповідає: «Оскільки монсеньйор виконує мої функції, я виконую його».
Комічний ефект французького гумору полягає не тільки в несподіваній реакції, але і в самій логіці.
Перенісши подібні координати на українську ментальність, ми спокійно знаходимо у нашій класичній літературній історії не менш красномовні комічні приклади:
Григорія Сковороду примітив на шляху панок, що проїжджав фаетоном, запропонував йому місце. Розговорилися .
– Боже мій! – вигукнув панок. – Ви витратили півжиття заради науки. І все це лише для того, щоб хтось міг про вас сказати: «О, це дуже розумна людина».
– Ви маєте рацію, – сказав філософ. – Адже ж є люди, котрі витратили вдвічі більше часу, і все задля того, щоб інші дивувалися: «Який же він дурень!».
Якщо чесно, то тільки в одному нашому рідному Закарпатті маємо кілька діалектів. А скільки їх по всій Україні та на додачу ще і з суржиком.
Федір Потушняк
Ми ж і в цьому напрямку неперевершені і дійшли до абсолюту. У районі тільки кілька років тому спала, але не зникла хвиля анекдотів про жителів одного села – …чан, які перед тим, як зробити фотографію для паспорта, до зйомки викопували яму до пояса.
Напр. довжанъ називають бляхи «бемами» за то, что въмовляють мъсто «6имь» «бемт». Зато довжане бороньчанъ називають здерчаниками, бо ловлять ръбу здерку.») (Довжане ловлять вь Боржаві, а не въ потоках» — гордъ.)
Долъшняне (якъ и другљ жителљ Подкарпатя) мають звычай подъ часъ» отпустовъ» закликати знакомыхъ» на гостину. Тогды гуляють и буйно веселяться. Бљлчане на Петра, хотячи показати своє багатство, справляють буйнљ гостини. (Як.) немешљ убуваються въ чоботи хоть лишь на гостину, а коли чоботъ не єсть, то убувають хоть лишь одинъ чоботь.) Чтобы было изъ чого гостину робити, везуть изъ дуброви) глисту) на трёхъ телъгахъ. Глиста така довга, что хвостъ далеко по земли волочиться, а порохъ збиваеся на улици у велику куряву. Коли то видять околичнљ села, знають, что въ Бљлкахъ готовляться емешъ на отпустъ.
Осойчане на Михайля пструга деруть. Кажуть, что такь б’є собою, что хащљ дрожать, а шумъ далеко йде…
Илничане качають ягоду зъ Бужоры колами, зъ жонами и дљтьми, — така велика.
Та вже всљхь перевьгсшили Имстичане. Они цљлый рокъ кохають комара въ монастырскихъ пивницяхъ. Передъ самою Богородицею выводять его на ланцахъ зъ пивниці и рљжуть на дворљ. Цљлое село тогды держить его, але ледвы удержить. Б’е собою дуже и кричить страшенно.
Луковчане на святу недљлю порубали всљ орљхи ловлячи синицљ на гостину, бо не было мяса.
Заднянскихъ дражнять довжанцљ — «цидолоші» пасуляники, бо варячи на великі свята пасулю, мљшають ељ колами.
Значна частина німецьких жартів пов’язана з діалектами німецької мови, яких нараховується від 15 до 20. Жителі північної Німеччини забавляються над баварцями, а мешканці Кельна настійливі до впертості, що саме їх німецький і є класичним. Яка мова є найбільш правильною, ніхто сказати, зрозуміло, не може. На цьому і ґрунтуються жарти.

Михайло БОРЖАВСЬКИЙ.

Ваш отзыв

Ваш коментар