Версія для друку Версія для друку

Петро Пітра презентував свою книгу в Ужгороді

На минулому тижні в актовому залі обласної організації Національної спілки письменників України відбулася презентація історично-краєзнавчих нарисів Петра Пітри «Білки. Славетне село славетних родин».
Учасники презентації – директор видавництва «Карпати» Віктор Браславець, мистецтвознавці і культурологи – очільник обласної організації Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України Василь Густі, колишній відповідальний секретар газети «Нове життя», власкор газети «Голос України» Іван Гудзоватий, професор Сергій Федака, журналіст Михайло Ціцак, редактор книги Борис Кушнір, заслужений працівник культури України Юрій Глеба та інші, зокрема відзначали, що книга продовжила серію видань про населені пункти краю.
– Про село над Боржавою написано уже немало книг і брошур, газетних статей, – говорив ведучий Борис Кушнір. – Це «Росте й міцніє наш колгосп», «Ордена Трудового Червоного Прапора – колгосп «За нове життя», «Закарпатське село Білки», «Білки, село над Боржавою» та ін. Петро Пітра – продовжувач літопису Білок, в якому жили і продовжують жити, мріяти і трудитися прості, красиві душею, у всіх поколіннях віддані рідній землі люди, що завжди пам’ятають про своє родове, національне коріння. Автор книжки вважає, що всі білківчани з такими унікальними долями, що кожен з них заслуговує принаймні на окрему главу в літописі про село.
Та й постать автора – дослідника минувшини, історика, краєзнавця, журналіста – знакова. Адже народився він і виріс, формувався характером у родині славетного двічі Героя соціалістичної праці, знатного кукурудзовода, академіка поля Юрія Пітри.
– На відміну від теперішніх народних депутатів, Юрій Юрійович зробив чимало для газифікації села і району, – каже син двічі Героя. – Про газифікацію села поїхав домовлятися разом із головою колгоспу Петром Білинцем. Прийшли на прийом до голови Ради Міністрів СРСР товариша Тихонова. Секретарка в приймальні сказала, що його немає, але має зайти за матеріалами, бо їде до ФРН. Так і було. Заходить і питає, що це за люди. Відповідають: із Закарпаття, України.
– А ви їм сказали, що я зайнятий, їду у відрядження? – поцікавився Тихонов.
П.Ю. Білинець прохав, щоб їх прийняли, що з ним депутат, Герой соцпраці. Петро Юрійович ламаною російською мовою говорить, що через кукурудзяне поле проходить газопровід. На це Тихонов відповів:
– Говоріть українською мовою, я – українець, з Дніпропетровська. А ви знаєте, що ми цей газ поставляємо і продаємо своїм друзям за кордон?
Питання було успішно вирішено на засіданні Політбюро. Так газ прийшов з Нового села Берегівського району до Іршави, Ільниці, а потім – до Білок.
І таких прикладів можна наводити багато. Це і будівництво шкіл у Сільці, Іршаві, Малому і Великому Раківцях, Білках і Великій Копані Виноградівського району, Торуні – Міжгірського району.
Борис Кушнір сказав, що це тільки початок великої роботи, яка чекає на Петра Пітру. Це перша книжка. Матеріалів у нього надзвичайно багато. Свою журналістську діяльність Петро Юрійович розпочав у 15 років з благословення відомого українського письменника Федора Потушняка. Водночас надзвичайно велика в нього фільмотека та фототека.
Чимало теплих слів на презентації книги сказав про родину Пітрів колишній директор Ужгородського держлісгоспу Іван Костів, який довгий час працював лісничим Білківського лісництва. Він разом з дружиною Світланою у Білках народили і виростили двох синів – Віктора та Івана. Іван Васильович вів велику громадську роботу, був депутатом і членом виконкому сільської ради. Створив прекрасний музей природи, до якого навідувалися гості з усієї області та з-за кордону.
А Дмитрові Кешелі довелося знімати фільм про Двічі героя Ю. Пітру.
– Це була дуже мудра людина, – сказав він у своєму виступі на презентації книги. – Він любив жартувати, незважаючи на славу, до всіх ставився приязно, обов’язково почастував чаєм або кавою. Охоче розповідав про своє життя-буття, роботу в ланці, яку впродовж кількох десятиліть очолював. Багато знав цікавих історій, якими охоче смакували журналісти. Він добре знався з керівниками держави. Особливо люб’язно до нього ставився Микита Хрущов. Син Петро, автор книги, у всьому був його першим помічником.
Для Петра Юрійовича надійною опорою впродовж п’ятдесяти літ залишається дружина Юстина Іванівна. Вона теж взяла активну участь у презентації книги, а опісля всіх присутніх почастувала смачними наїдками.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар