Версія для друку Версія для друку

Самодіяльний, народний

Серед п’яти самодіяльних народних колективів Іршавського району – ансамбль пісні і танцю «Кукурудзовод» села Білки. Це звання йому присвоєно в 1967 році.
Історія його розпочалася, коли самодіяльний композитор Петро Михайлович Світлик створив у Білках ще в 30-их роках хоровий гурток.
Пройдено нелегкий шлях росту, який вивів від простого хору до самодіяльного народного ансамблю.
Газета «Закарпатська Україна» писала, що 25 травня 1945 року закінчилася олімпіада в Іршавській окрузі. Перше місце присуджено колективу села Білки за народні пісні і танці. Тут також газета повідомляла, що білківські співаки взяли участь в урочистому відкритті першої олімпіади народних талантів Закарпатської України в Ужгороді, де виконали Державний Гімн. Керував цим колективом великий шанувальник пісні, самодіяльний композитор П.М. Світлик.
У 1960 році на базі хорового колективу було створено ансамбль пісні і танцю «Кукурудзовод». Відтоді багато славних сторінок вписано в його біографію із керівниками П.М. Світликом, О. Ю. Кручеником, М.І. Копинцем, М.І. Грибом, оркестрово-танцювальної групи П.І. Біксей, І.М. Зейкан, Г.І. Бровді.
В репертуарі колективу танці поставлені М. Перельманом, І.Ю. Поповичем, К. Балог.
«Кукурудзовод» за своє існування дав понад 300 концертів. Репертуар налічував близько 200 творів. Серед них пісня Д. Задора на слова В. Діянича «Свято над Боржавою», вокально-хореографічна композиція «Хвала рукам, що пахнуть хлібом». Багато номерів концертної програми побудовані на матеріалах із життя трудівників села. Її автори В. Вовчок, В. Кобаль, І. Мельник, О. Крученик, М. Копинець. Схвально відгукувалися глядачі і про закарпатські народні танці «Увиванець», «Раківчанка». Дані номери були візитною карткою самодіяльного колективу. Ними відкривали свої виступи, які принесли заслужену славу, перед хліборобами області, друзями Попрада, Кежмарку, Румунії, Угорщини, Молдавії, сусідніх областей, учасниками республіканської наради кукурудзоводів, де були присутні керівники республіки і навіть М. С. Хрущов.
Коли 1969 року учасники ансамблю виступили в Києві, їх виступ транслювався по центральному телебаченні, пісні і танці білківчан сподобалися самодіяльним артистам «Юра» з литовського міста Таураге. Вони надіслали у Білки листа з проханням вислати їм ноти і текст пісень «Працьовиті ми» та «Марічка».
Згодом учасники ансамблю «Юра» запросили білківчан до себе і захоплено слухали українські пісні та дивились запальні народні танці. А у Білки з концертом дружби приїздили з Литви ансамблі пісні і танцю «Юра» та медичних працівників з міста Каунаса. Литовські друзі подарували білківчанам свою пісню «Вій, вітерець».
Колектив неодноразово був учасником Всесоюзного фестивалю художньої самодіяльної творчості трудящих і добився звання лауреата. П’ять років відзначався дипломами організаційного комітету. Таке визнання – результат наполегливої праці колективу. Велику допомогу його учасникам надавали керівники колгоспу, соко-винного заводу, шкіл та інших організацій і установ села.
Серед учасників ансамблю були два Герої праці – ланковий Ю.Ю. Пітра і доярка М. А. Симканич, бригадир О.І. Симканич, агроном І.Ю. Велеган, ланкові П. Ю. Химинець, М.А. Бажів, їздові М.П. Сенинець, В.І. Кізляк, водії В. М. Титичко, П.П. Осійський, комірники І.А. Фірцак, Ю.І. Осійський, працівники освіти і культури С.С. Урста, В.М. Горзов, Ю.І. Пітра, Й.М. Гереші, Е.Є. Бірта, М.М. Поп, всього 100 чоловік. І завжди серед учасників ансамблю на репетиціях та концертах глядачі бачили голову колгоспу П. Ю. Білинця, заслуженого працівника культури республіки.
Петро ПІТРА,
с. Білки

Ваш отзыв

Ваш коментар