Версія для друку Версія для друку

Життя прожити …

Зустрічі із старожилами завжди приносять приємні враження. Вони годинами розповідають про своє життя-буття, згадують молодість, в яких умовах довелося працювати. А коли мова йде про людину, яка прожила дев’ять десятків літ, то й поготів.
Матрона Гаврилівна Ісак народилася на Чернігівщині. На Закарпаття приїхала далекого 1946 року. Працювала вчителькою російської мови і літератури в Кам’янському. Потім доля її звела із юнаком із Приборжавського. Закохалася, вийшла заміж, переїхала жити в його рідне село. Разом із чоловіком виховали двох дітей – доньку Надію та сина Івана. Тепер Матрона Гаврилівна має чотирьох внуків, 7 правнуків.
– Школі я віддала сорок два роки, – згадує тепер М.Г. Ісак. – А Приборжавське давно вже стало рідним. У вас чудова природа, привітні люди, майже кожен, хто приїжджає на Закарпаття прагне надовго залишитися тут. Я теж не шкодую, що майже весь свій довгий вік прожила на цих мальовничих місцях.
Із 90-річчям її прийшли привітати голова районної ради ветеранів України Петро Король, Приборжавський сільський голова Віктор Шпортень, колишній директор Приборжавського заводоуправління будматеріалів Павло Світлинець, настоятель Свято-Покрівського храму о. Олександр Ряшко.
У житті Матрони Гаврилівни всяке бувало. Та вона завжди молиться Богу. У радянські часи потайки, бо вчителям і учням заборонено ходити в храм. У кімнаті, де вона мешкає, чимало святих образів. Вірити Господу тепер наставляє онуків і правнуків.
Щодо секретів довголіття, то вона ніколи ні в чому собі не відмовлялаю Але, завжди їла в міру, держить піст, любить поласувати овочами і фруктами. До лікарів майже не звертається, бо дружить із здоров’ям. Каже, що то так Бог дає.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар