Версія для друку Версія для друку

Життя Маргарити Фегер – мов вишитий рушник

Є керівники шкіл, які ще за життя стали легендами. Серед них Омелян Вовканич із Ільниці, Юрій Лендєл із Климовиці, Маргарита Фегер із Чорного Потоку. Першим двом уже встановлено меморіальні дошки на фасадах навчальних закладів, де вони директорували впродовж десятиліть і залишили за собою помітний слід. Минулого вівторка відкрито пам’ятну дошку Маргариті Федорівні. Вшанувати педагога з великої літери, у гірському селі зібралися рідні, односельці, друзі, однодумці, школярі, вчителі, керівники міста та району.
Спогадами про Маргариту Федорівну поділилися директор Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Ярослава Глеба, голова районної ради Віктор Симканинець, Іршавський міський голова Степан Бобик, син – Юрій Фегер, ветеран педагогічної праці Марія Бідзіля, колишня учениця школи Наталія Трикур, завідувач обласним музеєм СБУ Валентина Колінько і любима внучка Маргарити Федорівни Беата Фегер. Учні школи декламували вірші М. Фегер, яка ще за життя видала три поетичні збірки.
В одному з віршів Маргарита Федорівна написала:
Моє життя – це вишитий
рушник,
Який багато літ я вишивала.
На білому гладкому полотні
Його я, ніби долю, гаптувала.

Право відкрити меморіальну дошку було надано сину Юрію, внучці Беаті, Віктору Симканинцю, Степану Бобику і Ярославі Глебі.
Присутні вшанували пам’ять Маргарити Федорівни хвилиною мовчання.
Урочистості продовжилися в народному історико-краєзнавчому музеї. Присутні подивилися відеофільм «Моє життя – вишитий рушник», у якому у всій повноті розкрита біографія Маргарити Фегер. Народилася вона 18 лютого 1931 року в с. Крайня Мартинка в багатодітній сім’ї . Середню освіту здобула в Іршаві. Закінчила історичний факультет Ужгородського держуніверситету. Спочатку працювала в Лисичові, згодом перейшла в Чорний Потік. Із 1960 і до 2005 року працювала директором Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Завдяки її активним зусиллям, було споруджено нову школу та шкільний гуртожиток. З її ініціативи створено народний історико-краєзнавчий музей, започатковано волейбольний турнір на приз імені Юрія Глеби, який загинув далекого 1980 року в Афганістані.
Тепер хороші починання Маргарити Федорівни продовжує Ярослава Глеба.
Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар