Версія для друку Версія для друку

Диво-сад у Приборжавському

Мені вже, слава Богу, далеко за п’ятдесят, але такий сад бачив хіба що в Угорщині. Деревцятам всього чотири роки, але на кожному з них в середньому 10-12 кг яблук. Здається, на тендітних гілках більше сонячних плодів, ніж листків.
Господарюють тут молоді підприємці Роман Тимченко та Іван Дурда. Сад площею 8 гектарів розкинувся на приборжавських пагорбах. Не віриться, що жоден із цих підприємливих людей не має агрономічної освіти. Усе роблять на ентузіазмі. Та ще й як роблять! Сад у доглянутому стані. Тут п’ять сортів яблук. Один краще іншого. Хлопці можуть годинами розповідати про Джоноголд, Голден, Голден-делішес, Альдорет, Флоріну. Складається враження, що з вами говорять справжній фахівець.
– І все ж, – бере мене цікавість, – як ви почали займатися садівництвом? Що спонукало вас до цього?
– Про Подільську дослідну станцію садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України дізналися із соцмереж, – каже Роман Тимченко. – Зробили аналіз ґрунту, порадилися із фахівцями, зважили усі «за» і «проти». Після детального обговорення дійшли висновку, що і в наших умовах можна вирощувати високі урожаї яблук.
Подільська дослідна станція утворена ще за радянських часів, у 1969 році. Головний напрямок її роботи – вдосконалення асортименту плодових і ягідних культур та розробка інтенсивних садів і впровадження у виробництво наукових розробок. Р. Тимченко і І. Дурда із блокнотом у руках розмірковували про те, чи вигідно буде зайнятись цією галуззю. Це і рентабельність і продуктивність праці, і віддача сектора плодоносного саду. До речі, у перспективі, кожне дерево даватиме до 40 кг спілих яблук. Так що вигода очевидна.
Подбали підприємці і про техніку. Зараз у них у наявності два трактори. Інтенсивне вирощування саду забезпечує крапельне зрошення, яке дає можливість також підживляти деревцята. Саджанці закупили на Подільській дослідній станції.
– Сорти мають високу екологічну пристосованість, – продовжує розмову Іван Дурда. – У звичайному сховищі плоди зберігаються до березня, у холодильнику – до червня наступного року. Водночас, висока транспортабельність, використовують в основному свіжими для виготовлення соків.
Головний спеціаліст відділу агропромислового розвитку РДА Василь Турянин був просто неймовірно захоплений від побаченого.
Віриться, що пройде небагато часу, і наші гірські схили вкриються квітучими садами і виноградниками. А це – найважливіше!

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар