Версія для друку Версія для друку

Чому поліція не може спіймати крадія?

Недавно на базарі в Іршаві почув буквально таке:
– Мене вже два рази «бомбанули», – скаржилася підприємець. – Поліцейські прийшли, подивилися, а толку мало – злодія так і не затримали.
Як виявилося потім, це не поодинокий випадок на ринку.
А мені пригадалася недавня крадіжка в с. Загаття, у 93-річного дідуся Юрія Глеби. Там крадії «почистили» холодильник на суму понад 1000 гривень. До старенького теж навідалися поліцейські. Подивилися, поговорили із потерпілим, і поїхали. Злодіїв теж не затримали, хоча, жителі вулиці Колоднянська знають їх поіменно. Це місцеві волоцюги. Досить було завітати до них додому і можна було спіймати на гарячому, адже ще не встигли збути поцуплені сало, ковбасу, м’ясо, шовдаря і горілку.
У радянські часи міліціонери пошук крадіїв розпочали б із зняття відбитків пальців. Потім опитали б сусідів, заходили б у кожне подвір’я. Були в селі і «свої» люди, які все про кожного відали – «сексоти».
А це вже взагалі смішний випадок. На кабінеті редактора газети вибили вікно. Автор цих рядків заявив у правоохоронні органи. Знаєте, яка прийшла відповідь: мовляв, скло коштує всього 43 гривні. Хоча мені за встановлення шибки довелося заплатити понад 100 грн. А на питання: чому не скористалися відеокамерами, які встановленні в райцентрі, почув: вони «сліпі», вночі не «бачать». Отакої!
Отак і живемо! Надіятися можна лише на самого себе.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар