Версія для друку Версія для друку

БАЖАННЯ І РЕСУРСИ ВИВОДЯТЬ ІЗ ПРОРИВУ

– Василю Андрійовичу! Наближається свято машинобудівника. Абразивний завод також відноситься до провідних підприємств машинобудівної галузі району. У цьому році йому виповнилося 70 років з дня створення. За роки, коли Ви очолювали підприємство, абразивний завод досяг піку соціально- економічного розвитку. Як цього вдалося досягти?
– Дійсно, чотири машинобудівні підприємства були бюджетоутворюючими для району.
– На цих підприємствах було зайнято біля 3-ох тисяч робітників. Вони були базою для інтелектуального та професійного розвитку жителів району. Машинобудівна галузь потребувала спеціалістів різних профілей, інженерів, економістів, енергетиків, програмістів, гідравліків, слюсарів, верстатників, електрозварювальників. Після закінчення школи молоді люди поступали у вузи і забезпечували цю потребу. З розвитком цих підприємств розвивалась і соціально-економічна інфраструктура району, будівництво дитячих садочків, поліклінік, лікарень, шкіл, будинків культури, газопроводів, очисних споруд, житлових будівель.
Одним із провідних підприємств машинобудівної галузі у районі є і абразивний завод. У 1986 році наказом Міністерства верстатобудівної та інструментальної промисловості колишнього СРСР мене призначили директором абразивного заводу. Іршавський абразивний завод створений у січні 1946 року і відрізнявся від інших машинобудівних заводів району тим, що розвивав своє виробництво у різних непристосованих приміщеннях, без огорожі та побутових приміщень із майже грунтовими міжцеховими дорогами, обваленими фасадами, загазованими фенолами виробничими приміщеннями. Настрій від такого призначення був не веселковий, але мені вдалось організувати і націлити колектив заводу на реконструкцію цехів для покращення соціально-побутових умов працівників. Розробили і затвердили детальний план реконструкції кожної дільниці згідно нормативів, душових, туалетів, кімнат відпочинку, ремонт фасадів, озеленення території заводу, будівництво нової їдальні, тепличного господарства, зведення залізобетонної огорожі навколо території заводу. Разом з цим для поліпшення умов праці, зменшення загазованості у виробничих приміщеннях, розпочалося будівництво цеху термообробки, адміністративного корпусу та складу готової продукції силами будівельників заводу (керівники П.І. Савко та М. В. Фозекош).
Колектив успішно справився з поставленим завданням і вже за 1,5 року було прокладено 4 км огорожі, заасфальтовано та озеленено територію заводу, побудовано побутові приміщення, введена в експлуатацію нова їдальня, переведена на газове опалення котельня, проведено фасадний ремонт споруд, високими темпами проводилося будівництво цеху термообробки, адміністративного корпусу, механізованого складу сировини та готової продукції. Завод високими темпами продовжує реконструкцію цехів і освоює нові види продукції, покращує зовнішній їх вид. При допомозі Німецького абразивного заводу «Ротлюфт» впроваджуються термостійкі кольорові етикетки, продукція стала конкурентноспроможною на зовнішньому ринку.
Завод перший в районі провів комп’ютеризацію виробничих процесів та обліку. Підприємство стало лідером по виготовленню відрізних абразивних кругів на території СРСР.
Так, в кінці 90-их років завод виготовляв щорічно товарної продукції на 22 мільйони рублів, щоденно відвантажувалось 60 тонн готової продукції, виготовлялось за добу – 30 000 метрів погонних шліфувальної шкурки шириною 1м. На заводі працювало близько тисячі працівників. Хочеться відзначити заслугу в цьому тодішнього головного інженера заводу – М.Д. Білинця, головного конструктора – Ф.А Чейпеша, начальників цехів – Ю.В. Шаленика, І.В. Зана, начальника цеху абразивного інструменту – Ю.Ю Саморигу, енергетика – К.А. Фанту, заступника директора – Д.Ю Матіку, начальника електромонтажної дільниці – М.Ю. Скоблея, начальника виробництва – П.М. Гранчака.,
Великий вклад у розширення ринків збуту, поліпшення економічних показників заводу внесли: начальник планово-економічного відділу – Є.М Хома, заступник директора по збуту – П.І. Семак, головний бухгалтер – В.А. Попович, голова профкому – І.М Химич, начальник ВП А.Г. Случак.
Велику допомогу у вирішенні складних питань розвитку заводу, які доводилось вирішувати в Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів та обласній державній адміністрації надавав тодішній голова адміністрації, а нині міський голова міста Іршави – С.С. Бобик. Завод постійно протягом багатьох років займав перші місця за показниками соціально-економічного розвитку промислових підприємств області. Всі делегації вищого рівня, які були в районі, відвідували завод.
Так, з нагоди 50-річчя заводу святкові зібрання відкривав губернатор області. На святі були присутні всі керівники районних служб, а також колеги та представники різних заводів та фірм України, Росії, Словаччини. Актова зала не вміщувала всіх присутніх.
Хочу підкреслити великий професійний патріотизм на той час колективу підприємства. Працівники пишались тим, що вони працюють на абразивному заводі. В розпал економічної кризи, коли ціни на сировину, матеріали, електроенергію в Україні значно зросли, комерційні структури організували імпорт абразивної продукції за демпінговими цінами з Російської Федерації у сумі більше 60 млн. гривень у рік. Абразивні заводи України втрачали зовнішні та внутрішні ринки збуту, тому доводилось багато зусиль докласти, багато разів побувати у Міністерстві економіки України, зустрічатися з прем’єр-міністром України Ю.І. Єхануровим та переконати його ввести антидемпінгове мито на імпорт абразивної продукції з Росії у розмірі 46%. Так, у лютому 2007 року міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі приймає рішення про введення антидемпінгового мита в розмірі 46% на імпорт абразивної продукції з Російської Федерації, що дало змогу відновити внутрішні ринки збуту для продукції абразивної галузі України.
– Василю Андрійовичу, що б Ви хотіли побажати ветеранам та працівникам машинобудівної галузі району на закінчення?
– По-перше, привітати ветеранів та працівників машинобудівної галузі з професійним святом – Днем машинобудівника, а ветеранів, пенсіонерів та працівників абразивного заводу із 70-річчям з дня створення заводу. Також ветеранам та пенсіонерам машинобудівної галузі побажати здоров’я та щасливих і довгих років життя, а працівникам галузі виробничих успіхів, здоров’я та, безумовно, європейських зарплат.

Василь Шкіря

– Василю Андрійовичу! Наближається свято машинобудівника. Абразивний завод також відноситься до провідних підприємств машинобудівної галузі району. У цьому році йому виповнилося 70 років з дня створення. За роки, коли Ви очолювали підприємство, абразивний завод досяг піку соціально- економічного розвитку. Як цього вдалося досягти?
– Дійсно, чотири машинобудівні підприємства були бюджетоутворюючими для району.
– На цих підприємствах було зайнято біля 3-ох тисяч робітників. Вони були базою для інтелектуального та професійного розвитку жителів району. Машинобудівна галузь потребувала спеціалістів різних профілей, інженерів, економістів, енергетиків, програмістів, гідравліків, слюсарів, верстатників, електрозварювальників. Після закінчення школи молоді люди поступали у вузи і забезпечували цю потребу. З розвитком цих підприємств розвивалась і соціально-економічна інфраструктура району, будівництво дитячих садочків, поліклінік, лікарень, шкіл, будинків культури, газопроводів, очисних споруд, житлових будівель.
Одним із провідних підприємств машинобудівної галузі у районі є і абразивний завод. У 1986 році наказом Міністерства верстатобудівної та інструментальної промисловості колишнього СРСР мене призначили директором абразивного заводу. Іршавський абразивний завод створений у січні 1946 року і відрізнявся від інших машинобудівних заводів району тим, що розвивав своє виробництво у різних непристосованих приміщеннях, без огорожі та побутових приміщень із майже грунтовими міжцеховими дорогами, обваленими фасадами, загазованими фенолами виробничими приміщеннями. Настрій від такого призначення був не веселковий, але мені вдалось організувати і націлити колектив заводу на реконструкцію цехів для покращення соціально-побутових умов працівників. Розробили і затвердили детальний план реконструкції кожної дільниці згідно нормативів, душових, туалетів, кімнат відпочинку, ремонт фасадів, озеленення території заводу, будівництво нової їдальні, тепличного господарства, зведення залізобетонної огорожі навколо території заводу. Разом з цим для поліпшення умов праці, зменшення загазованості у виробничих приміщеннях, розпочалося будівництво цеху термообробки, адміністративного корпусу та складу готової продукції силами будівельників заводу (керівники П.І. Савко та М. В. Фозекош).
Колектив успішно справився з поставленим завданням і вже за 1,5 року було прокладено 4 км огорожі, заасфальтовано та озеленено територію заводу, побудовано побутові приміщення, введена в експлуатацію нова їдальня, переведена на газове опалення котельня, проведено фасадний ремонт споруд, високими темпами проводилося будівництво цеху термообробки, адміністративного корпусу, механізованого складу сировини та готової продукції. Завод високими темпами продовжує реконструкцію цехів і освоює нові види продукції, покращує зовнішній їх вид. При допомозі Німецького абразивного заводу «Ротлюфт» впроваджуються термостійкі кольорові етикетки, продукція стала конкурентноспроможною на зовнішньому ринку.
Завод перший в районі провів комп’ютеризацію виробничих процесів та обліку. Підприємство стало лідером по виготовленню відрізних абразивних кругів на території СРСР.
Так, в кінці 90-их років завод виготовляв щорічно товарної продукції на 22 мільйони рублів, щоденно відвантажувалось 60 тонн готової продукції, виготовлялось за добу – 30 000 метрів погонних шліфувальної шкурки шириною 1м. На заводі працювало близько тисячі працівників. Хочеться відзначити заслугу в цьому тодішнього головного інженера заводу – М.Д. Білинця, головного конструктора – Ф.А Чейпеша, начальників цехів – Ю.В. Шаленика, І.В. Зана, начальника цеху абразивного інструменту – Ю.Ю Саморигу, енергетика – К.А. Фанту, заступника директора – Д.Ю Матіку, начальника електромонтажної дільниці – М.Ю. Скоблея, начальника виробництва – П.М. Гранчака.,
Великий вклад у розширення ринків збуту, поліпшення економічних показників заводу внесли: начальник планово-економічного відділу – Є.М Хома, заступник директора по збуту – П.І. Семак, головний бухгалтер – В.А. Попович, голова профкому – І.М Химич, начальник ВП А.Г. Случак.
Велику допомогу у вирішенні складних питань розвитку заводу, які доводилось вирішувати в Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів та обласній державній адміністрації надавав тодішній голова адміністрації, а нині міський голова міста Іршави – С.С. Бобик. Завод постійно протягом багатьох років займав перші місця за показниками соціально-економічного розвитку промислових підприємств області. Всі делегації вищого рівня, які були в районі, відвідували завод.
Так, з нагоди 50-річчя заводу святкові зібрання відкривав губернатор області. На святі були присутні всі керівники районних служб, а також колеги та представники різних заводів та фірм України, Росії, Словаччини. Актова зала не вміщувала всіх присутніх.
Хочу підкреслити великий професійний патріотизм на той час колективу підприємства. Працівники пишались тим, що вони працюють на абразивному заводі. В розпал економічної кризи, коли ціни на сировину, матеріали, електроенергію в Україні значно зросли, комерційні структури організували імпорт абразивної продукції за демпінговими цінами з Російської Федерації у сумі більше 60 млн. гривень у рік. Абразивні заводи України втрачали зовнішні та внутрішні ринки збуту, тому доводилось багато зусиль докласти, багато разів побувати у Міністерстві економіки України, зустрічатися з прем’єр-міністром України Ю.І. Єхануровим та переконати його ввести антидемпінгове мито на імпорт абразивної продукції з Росії у розмірі 46%. Так, у лютому 2007 року міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі приймає рішення про введення антидемпінгового мита в розмірі 46% на імпорт абразивної продукції з Російської Федерації, що дало змогу відновити внутрішні ринки збуту для продукції абразивної галузі України.
– Василю Андрійовичу, що б Ви хотіли побажати ветеранам та працівникам машинобудівної галузі району на закінчення?
– По-перше, привітати ветеранів та працівників машинобудівної галузі з професійним святом – Днем машинобудівника, а ветеранів, пенсіонерів та працівників абразивного заводу із 70-річчям з дня створення заводу. Також ветеранам та пенсіонерам машинобудівної галузі побажати здоров’я та щасливих і довгих років життя, а працівникам галузі виробничих успіхів, здоров’я та, безумовно, європейських зарплат.

Василь Шкіря

Ваш отзыв

Ваш коментар