- Нове життя - https://nz-ir.com -

Вихованець “Пушкашової” школи

Не сподівався почути таке від інженера-будівельника ТзОВ «Фортуна Іршава» Івана Петровича Яцканича: він із почуттям гордості назвав себе вихованцем відомого в районі будівельника, начальника МПМК Михайла Івановича Пушкаша.
– Головне, – каже Іван Петрович, – якість роботи. Саме це створює імідж колективу. Треба, щоб не робітник шукав роботу, а робота його. У нас дуже щільний графік. Дбаємо про те, щоб була гідна зарплата, створюємо відповідні умови для ефективної праці. Цьому вчив нас Михайло Пушкаш. Нас було всього 13 виконробів. Кожен у житті досягнув певних висот. Серед них небезвідомі Василь Кадар і Іван Чийпеш. Принципів свого вчителя дотримуюся й дотепер.
Цікаво було дізнатися у Івана Петровича, хто прищепив йому любов до професії будівельника.
– Я мріяв бути моряком – після закінчення школи подав документи в Одеське мореходне училище. Та життя внесло корективи – не судилося мені, хлопцю який виріс у горах, ходити по морях і океанах. Тому й пішов стежкою батька, який змалку привчав мене до будівельної справи. Закінчив Ужгородське училище №6, потім навчався у Ленінградському вищому військовому інженерно-будівельному училищі. Потім була армія.
Довго вдома не засиджувався. Подав документи в Харківський інженерно-будівельний технікум. Після його закінчення вступив у Львівський політехнічний інститут.
Звідти й повела його дорога у МПМК. Михайлу Івановичу Пушкашу хлопець одразу припав до душі. Слухняний, товариський, добре розбирається в будівельній справі, яку б роботу не доручив – виконував бездоганно.
Роботу виконроба Івана Яцканича добре видно на таких об’єктах Іршави та області як Будинок культури, двоповерхові міліцейські будинки по вулиці Чапаєва, пологового відділення райлікарні, добудова санаторію «Човен», нового корпусу санаторію «Квітка полонини».

Із 2007 року І.П. Яцканич працює у ТзОВ «Фортуна Іршава» під керівництвом В.О. Горзова. Володимир Олександрович годинами може розповідати про свого бравого інженера-будівельника. Серед об’єктів, які їм довелось зводити – пам’ятник Івану Фірцаку-Кротону в Білках, реконструювати пам’ятник воїнам-визволителям, розстріляним січовим стрільцям на Верецькому перевалі. Будівельники цієї фірми провели капітальний ремонт дитячих садочків в Іршаві, Білках, Кушниці, Лукові, Імстичові, Заріччі, а також проводили ремонт Ужгородського художнього музею ім. Й. Бокшая, Ужгородського музею народної архітектури і побуту, обласного музично-драматичного театру, реставрувати приміщення обласної філармонії та камерного хору «Кантус».
– Ми продовжуємо справу Михайла Пушкаша, – каже Іван Яцканич. – Приємно, коли на мобільний телефон дзвонять десь із обласного центру, кажуть, що бачили нашу роботу і просять зробити і їм ремонт. У народі так повелося, що люди самі переказують, хто якої роботи. І слава Богу, що фортунівці заробили собі добрий імідж – їх усюди запрошують, графік розписаний далеко наперед. На даний час тут працює 26 висококваліфікованих будівельників, ще 30 – працюють згідно договорів. До того ж у колективі 7 інженерно-технічних працівників. Усі вони добре відгукуються про І.П. Яцканича.

Василь ШКІРЯ.