Минулого вівторка у с. Доробратово відбулася знакова духовно-історична подія – освячення хреста, якому вже 120 років.
В урочистостях взяли участь парох о. Петро Бровді, почесний декан, єпархіальний архіваріус, ставрофорний ієрей о. Даниїл Бендос, священники о. Олександр і о. Тарас, заступник Генерального консула Республіки Угорщина в Ужгороді пан Відо Ласло, нащадки священика Василя Яцковича – благодійники Мукачівської греко-католицької єпархії та Угорської греко-католицької церкви – пани Ласло Яцкович та Томаш Яцкович з Будапешта, заступник голови Закарпатської обласної організації КМКС, депутат обласної ради Гулачі Гейза, голова Закарпатської угорської асоціації «Скаут» Пол Попович, голова районної ради Віктор Симканинець, сільський голова, директор школи, а також вірники Доробратівської греко-католицької громади ім. Святого Миколи Чудотворця.
Про історію хреста розповідає сільський активіст Михайло Садоха: «7 липня 1896 року з Мукачева бирủв села Мігаль Ільтьо разом із куратором Доробратівської церкви Ласло Данканичем підводою привезли з міста великий залізний хрест. Доробратівські майстри Ласло Данканич, Андраш Ільтьо, Мігаль Павлишинец встановили цей хрест на подвір’ї перед церквою. Його було куплено за кошти сім’ї священика Іштвана Товта во славу Божу та з нагоди міленіуму угорської держави. 26 липня відбулось освячення хреста. На освячені були присутні всі жителі села. Освячував хрест єпископ Юлій Фірцак та 15 великих протесій очолюваних священиками .
У великій урочистій проповіді єпископ закликав Божу благодать на це село, наш край і весь русинський народ і інші народи угорської держави. Він сказав, що звернувся до угорського парламенту і уряду про необхідність збільшення представництва в парламенті від русинського народу, створення окремого урядового органу по ділам карпатського краю. Також єпископ сказав, що в Ужгороді відновило свою роботу Общество Святого Васілія Великого і його роботу потрібно поширювати по всій єпархії, в особливості, в просвітницькій діяльності серед населення. Обществом вже підготовлено і випущено Буквар для дітей на русинській мові і перші 30 екземплярів він привіз із собою і дарує для Доробратова. Общество приступило до розробки Читанки для русинської мови.
Священик Іштван Товт сказав, що він, як член Березького комітату добився, щоб Доробратову було продано землі Великого Лазу – 999 кадастрових угрів, на якій би село могло випасати худобу, а також дозвіл від уряду Угорщини на виділення в Великому Мокоші безкоштовно лісу доробратівчанам для будівництва будинків.
Після Богослужінь, на дворі фари були накриті столи з їдою, приготовленою дружиною священика пані Вікторією-Ольгою і її дітьми та жінками з села, де не тільки всі гості, але і жителі села і ковдоші могли пригоститись, а хворим сельчанам було рознесено їду додому. Єпископ і священики весь цей час були з народом. Гроші на їду були виділені священиком, сільським бировом Мігальом Ільтьом та газдами Андрашом Гелетеєм, Ласло Данканичем, Андрашем Ільтьом, Федором Дурибатка, Петером Бошінда, Яношем Лендьєлом.
На цей час в Доробратові і в тому числі на Старому лазі, Гербешовиці і Ворочанському проживало 1090 греко-католиків, 8 – римо-католиків, 9 кальвіністів та 29 іудеїв.»
Потім усі учасники цього дійства побували у греко-католицькому храмі, де відбувся святковий молебень.
Василь ШКІРЯ.
