Заболіло й опухло в мене коліно. Не міг ступити. Звертався до травматологів, неврологів. Не допомогло. Порадили піти до Ганни Вайтиковської. Живе вона в Білках, присілку Ковбасово, три кілометри від центру села. Вийшло так, що я добре знаю цю родину. Працювали в колгоспі: батько – вівчар, мати – доярка. А Ганну в середній школі навчала моя дружина. Вже після п’ятого сеансу я міг пішки добратися до неї і повернутися додому.
Сиджу в хаті Ганни Юріївни і слухаю її розповідь…
– Не думала, що буду серйозно займатися масажами. Працюючи на Іршавській меблевій фабриці, потрапила під скорочення. Разом з односельчанами поїхала полоти буряки в село Ковалівку Немирівського району, що на Вінничині. Одного вечора Ганна Староста попросила розім’яти їй плечі. Скаржилася, що від копання не може повернутися – так її всі м’язи болять. Наступного дня Ганна копала, як моторна. Ввечері жінки з бригади почали просити масажувати і їх. Казали, що після масажів почуваються так, наче щойно на світ народилися.
У бригаді було 27 людей, половина з них жінок. Щовечора Вайтиковська пощипувала та погладжувала кожну з них по 5 хвилин.
– Одного разу стався такий випадок. Петро Синяк почав дуріти. Підняв на руки одну жінку з бригади, і його сіпнуло. Ледве виліз на машину. Там, де ми проживали, вчепився за мене, аби робила масаж. Пояснюю йому, що треба костоправа, бо я не вмію вставляти диски. Він почав корчитися від болю, поблід. Мені його стало шкода. Подумала: спробую, гірше не буде. Тоді мені дещо спало на думку. Сильно стиснула його хребет. Петро так голосно заверещав, що вся бригада збіглася, – пригадує народний масажист.
Ганна злякалася, що завдала шкоди чоловіку. А той через кілька хвилин піднявся на коліна, зліз із ліжка, став на ноги. Наступного дня мав силу працювати.
Після повернення із заробітків до Вайтиковської на масаж почали приходити жителі рідного села та сусідніх. Одного разу до неї приїхала з Ужгорода Ганна Петрецька. Мала дискову грижу. Де тільки не лікувалася, що не робила, а результату не було. Вона сказала: «Ганно, відколи ходжу по масажах, у таких руках ще не була. У вас вони незвичні – від них іде тепло. Мені так добре після масажу. Вам треба піти вчитися.»
У Києві Вайтиковська пройшла курси при медичному інституті української Асоціації народної медицини. Навчилася, як нейтралізувати негативну енергію і наповнювати позитивною. Одержала відповідний документ – свідоцтво.
Під час масажу Ганна Юріївна відчуває, що людину болить. До того місця прикладає долоні, і пацієнт відчуває тепло й полегшення.
А ще розповіла, що її покійний прадід Антон вмів теж допомагати людям і худобі. Також міг керувати зміями. Перед смертю мав передати комусь свій дар. І, мабуть, прадід і передав їй частину свого дару.
Петро ПІТРА,
село Білки.
