- Нове життя - https://nz-ir.com -

ГАМОРА-2016: І КОВАЛІ ПРАЦЮВАЛИ, І НАРОДНІ РЕМЕСЛА ПОКАЗАЛИ, І ФОЛЬКЛОРНІ КОЛЕКТИВИ ВИСТУПАЛИ

Дзвін дужого молота та голос верховинської трембіти сповістили про те, що традиційний фестиваль ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора» в с. Лисичово стартував. А чудова пісня про коваля полинула довкола села аж чи не до гори Кук. Отак минулої суботи і розпочалися два незабутні дні насолоди роботою майстрів молота і заліза, неповторністю традицій краю, різнобарвністю народних ремесл. Хвилиною мовчання вшанували воїнів, загиблих в зоні АТО, а також ковалів, яких вже, на жаль, немає серед нас.  Відтак увага учасників та гостей свята була прикута до кузні, ткацтва, лозоплетіння, художніх полотен, гончарства, виступів фольклорних колективів тощо. До речі, першим на сцену вийшов колоритний фольклорний колектив будинку культури Лисичова. Кожен з його учасників отримав подяку організаторів фестивалю.

Серед поважних гостей свята – голова облдержадміністрації Геннадій Москаль, голова райдержадміністрації Олександр Горін, голова райради Віктор Симканинець. На святі їх супроводжували в.о. начальника відділу культури і туризму РДА Вікторія Маргіта та сільський голова Ярослав Пальок. У неділю всі учасники фестивалю, керівництво району та гості з області вирушили в обід колоною до самої кузні. Вже перед самою кузнею гостей зустрічали хлібом-сіллю господарі фестивалю.

Як зазначив у вітальному слові Геннадій Москаль, в представлених тут ковальському мистецтві, лозоплетінні, вишивці, гончарстві ми ідентифікуємо себе як справжню українську націю. І ми зобов’язані цінувати, зберігати й примножувати славні традиції наших предків.

За словами Олександра Горіна, такий фестиваль допомагає зберігати унікальність краю, де зароджувалась прекрасна ковальська справа, побажав присутнім гарного настрою, достатку в сім’ях  та процвітання.

Вітаючи всіх зі святом, Віктор Симканинець зазначив, що громаді Іршавщини неабияк поталанило: предки залишили їй унікальну пам’ятку – водяну кузню, яка збережена до сьогодні.

Ярослав Пальок подякував організаторам  свята. Висловив вдячність і всім, хто долучився та підтримав проведення фестивалю, а також привітав жителів села й всіх присутніх  зі святом.

Голова районної організації спілки ковалів Іршавщини Віктор Петровцій сказав, що завдяки фестивалю про мальовниче село Лисичово  знають далеко за межами області.

Відтак всі урочисто подалися до водяної кузні, якій вже майже 300 років, де кожен на власні очі зміг побачити, як вона працює, почути її історію, спостерігати, як з під міцних і вмілих чоловічих рук та молота шматки металу перетворювалися на оригінальні ковані вироби. Як пояснили майстри, у кузні велетенський молот вагою 150 кг під впливом обертального руху колеса, яке приводить в дію вода, виковує розпечене залізо. На колесо  із гірської річки Лисичанка з кількасот метрів подається каналом вода, змушує його обертатись.

Потім поважні гості вирушили до палаток, де були представлені  майстер-класи народних майстрів з гончарства, лозоплетіння, бісероплетіння, боді-арту, майстри з ткацтва та гончарства, винороби  та багато інших. Кожен із них подарував губернатору власний виріб. Активно працював інформаційно-туристичний центр.

Загалом на ковальський фестиваль з’їхалися декілька десятків любителів вогню, повітря і заліза із області та інших країн. Упродовж двох фестивальних днів – суботи та неділі всі охочі змогли не тільки подивитись на роботу ковалів, але й власноруч викувати сувенір на пам’ять.

Скажімо, Іван Щур – коваль родом із с. Дубриничі Перечинського району. Він із залізом на «ти» ще з 13 років. Участь у фестивалі «Гамора» бере щорічно, починаючи з 2008 року. Освіту здобув у Закарпатському художньому інституті ім. Ерделі. Свого часу належав до громадської ковальської організації «Сварожичі». Має ряд знакових робіт. Зокрема, робив чеканку до центрального входу Свято-Духівської церкви в Мукачові, долучився до виготовлення колективної роботи «Шлагбаум», що знаходиться в Ужгороді, на пл. Поштова і був присвячений до 1115-річчя міста.
Поруч із ковалями на фестивалі працювали й майстри з ткацтва та гончарства. Кожен охочий мав можливість виготовити на гончарному крузі жбанок, вазу або ж спробувати навчитись працювати за справжнім ткацьким верстатом.

Василь Кемінь приїхав аж з села Іза Хустського району. Він більше двадцяти років займається лозоплетінням. Плете кошики, качалки, банки для освячення води, міні-велосипеди тощо. Каже, що цією улюбленою справою займалися його батьки, дід з бабусею. Василь їздить із своєю продукцією на різні фестивалі по всій Західній Україні. Один з його улюблених – «Гамора». Сюди він приїхав вже втретє.

Михайло Гегедош із Завидова, що на Мукачівщині, пропонував гостям фесту найдобірніші вина. Справі виноробства присвятив шістнадцять років свого життя. Його смачний продукт займав призові місця на фестивалях «Сонячний напій» в Ужгороді та «Червене вино» в Мукачові. Виготовляє «Кабарне», «Троянду Закарпаття», «Леанка», «Отелло». З добрий десяток років тому чоловік склав рецепт свого вина під назвою «Космічне». Воно особливо корисне для пілотів літаків, моряків, адже підвищує гемоглобін та має добрий вплив на кровоносну систему людини.

Можна було посмакувати вином і в Євгена Бортека з Доробратова. У це село він женився, а сам із Завидова Мукачівського району. Його мама віддала справі виноробства більше двох десятиліть життя. Сам він займається цим 7-8 років. Має близько півгектара виноградників, де роботи вистачає всім.

Вікторія Капітан з Ільниці могла за кілька хвилин намалювати охочим на руці логотип «Гамори» або інший малюнок. Боді-арт став її улюбленим заняттям вже три роки. А почалося з того, що побачила картинку в Інтернеті. Її це дуже захопило. Спочатку малювала гуашем, а потім почала використовувати професійні фарби. Її запрошують на дні народження, на весілля. До речі, закінчила Запорізький художній коледж та викладає в Ільницькій дитячій школі мистецтв.

Гостинно «честували» учасників «Гамори» директор будинку села Лисичово Марія Коваль, художній керівник Марина Продан, керівник фольклорного колективу цього закладу Світлана Гойс.

Своїми виступами та талантами піднімали настрій фольклорні колективи БК та ЗОШ с. Лисичово, народний фольклорний колектив БК с. Приборжавське «Приборжавська долина» та дитячий зразковий колектив «Сколомийка», народний фольклорний ансамбль РБК «Іршава», фольклорний  ансамбль БК «Шахтар» с. Ільниця, народно-обрядовий фольклорний колектив РБК «Іршавська родина», народний жіночий хор БК Довге «Боржава», танцювальний колектив «Бі фрі»,  «Кирниченька» – дитячий зразковий фольклорний ансамбль Іршавського РБК, фольклолрний ансамбль Кушницької ДШМ, зразковий дитячий цирк РБК «Весела арена»,  Станіслав Поп’юрканич, Ірина Варцаба, Василь Федикович, Софія Глушко, Анастасія Бокотей, Андрій Мошкола, Вікторія Волошин, Вероніка Скоблей, Вікторія Чийпеш, Василь Філеш, Ірина Трикур та ін.

На завершення програми виступив відомий співак України Андрій Бема.

Фестиваль вкотре підтвердив, як кажуть у народі, свою марку. Він став тим потужним маховиком, який на Іршавщині та Закарпатті «розкручує» ковальське мистецтво та пропагує народні промисли.

Керівництво району висловлює особливу вдячність за фінансову підтримку в організації свята: депутату облради Станку Михайлу Івановичу; депутату райради Лупаку Сергію Андрійовичу; приватному підприємцю Семак Юлії Михайлівні та генеральному директору ТзОВ «К›Лен» Лендєлу Михайлу Васильовичу.  Крім цього, щира вдячність всім, хто взяв участь в організації та проведенні фесту, ковалям, фольклорним та естрадним колективам, майстрам народних промислів і, звичайно ж, гостям. Завдяки цим людям цьогорічний фестиваль став ще більш яскравим та неповторним. 

 Наш кор.

DSCN7058 [1]