Версія для друку Версія для друку

Спільна тисячолітня історія: героїчне єднання

Історія взаємовідносин українського та угорського народів має тисячолітню історію. Такий протяжний період не міг обійтися без драматичних, інколи трагічних, але нерідко і високодуховних прикладів спільного. Саме до таких відносять битву куруців поблизу села Довгого, яка відбулася у 1603-ому році.
Минулого вівторка, 7-ого червня, – рівно через 313 років після трагічної події в центрі Довгого – на П’яцу – біля гордого Турула, пам’ятника величному легендарному птаху, що символізує угорський народ, його древню державу зібралися керівництво населеного пункту, сільська громадськість та щонайголовніше – представники угорської нацменшини Срібної Землі, сусідніх областей Угорщини, її офіційних представників.

ивість цієї першої битви у осерді Закарпаття за національне визволення угорського народу від австрійської імперії Габсбургів під проводом Ференца Ракоці ІІ-ого, найперше зауважила, що вже тепер ця подія включена у шкільну програму вивчення історії.
– За два дні до цього угорська держава і її народ відзначали свято Тріанона, – продовжила консул на урочистій церемонії, – події, що започаткувала новітню угорську історію. В цьому контексті хочу наголосити, що ми єднаємося не тільки з угорцями Закарпаття, але й із усіма народами, що проживають на цій благословенній землі.
Ведучий урочистого вшанування спільного героїчного минулого тогочасних закарпатських русинів і мадярів Юрій Мельник надає слово Довжанському сільському голові Віктору Симканичу.
– Довгі роки цей пам’ятник стояв без надзвичайно важливого свого символічного елемента – птаха Турула, – щонайперше сказав Віктор Михайлович, – але при цьому не був стертий напис, нехай і на тильній стороні, «Проллю кров за Отца за Матер. Погибну я єщє днес за мнє заручену нєвесту – помру я єщє днєс за свою дорогу ОТЧИЗНУ». Всі уродженці Довгого: від малого до великого знали історію цього пам’ятника.
Навіть попри те, що Турула за радянських часів знищили, у 2002-ому році угорці перед його реконструкцією у старожила Довгого Дмитра Капустея знайшли точну дерев’яну копію, яка і стала моделлю для новітнього відтворення пам’ятника.
По-особливому тепло місцеві учасники мітингу та приїжджі гості сприйняли виступ Арпада Даймаї, голови Ніредьхазької організації Товариства імені Ракоція, проголошені до присутніх спочатку угорською мовою, а потім в українському перекладі:
Шановний Вікторе
Михайловичу,
шановні довжане!
Від імені Ніредьгазької органзації Товариства ім. Ракоці щиро вітаємо Вас із 313-ою річницею Довжанської битви. Рівно 313 років тому у вашому селі був перший бій визвольної боротьби під керівництвом князя Ференца Ракоці ІІ-ого. Загін куруців під керівництвом Томаша Есе прямував на польсько-угорський кордон, щоб зустрічати там Ференца Ракоці. В Довгому зупинялись перепочити, але о 5-ій годині несподівано напали на них угочанський та австрійський загони. Куруци-повстанці, в основному русини з Довгого та навколишніх сіл, мали слабу зброю, коси та мечі. Так що переважаючі сили перемогли. Було більш як півста полеглих куруців. Хоча Довжанська битва закінчилась поразкою, вона зіграла велику роль у визвольній війні.
У 1903-ому році місцеві русини, мадяри та словаки зібрали кошти та побудували цей пам’ятник: обеліск з птахою турул, тобто з орлом. У 1923 році чехи зняли турул, який був знову поставлений в 2003-ому році, коли святкували 300-річчя визвольної війни Ференца Ракоці. Князь у своєму мемуарі, що писав по-латинськи, назвав русинів „gens fidelissima”, тобто вірнійшим народом. Ми, мадяри, завжди будемо вдячні русинам-українцям Підкарпаття за цю вірність. Русини ніколи не піднімали зброю на мадярів!
Гарно дякуємо сільській раді, особисто голові Віктору Михайловичу та всім довжанам за те, що берете участь сьогодні у святкуванні, не забуваєте жодну мить Ференца Ракоці та куруців, оберігаєте цей дуже цінний пам’ятник, який є символом русинсько-мадярського братерства.
Старовинні угорські мелодії колоритно і надзвичайно проникливо прозвучали у виконанні хору Берегівської організації Товариства Ракоці, а сьогоднішнім відголоском закличної мелодії до відстоювання незалежності і свободи народів стали мелодії, виконані Іштваном Мартіновскі на старовинному тароґаті.
Уже в неофіційній обстановці гості свята: голова Берегівського Товариства імені Ракоція – Тібор Ґонц, голова Товариства курців – Ференц Варга та інші щиро спілкувалися із депутатами сільської ради, членами виконкому, підприємцями, представниками місцевої інтелігенції. Бесіда велася зокрема і про можливу співпрацю місцевої територіальної громади із угорськими колегами.

Михайло ІСАК

Ваш отзыв

Ваш коментар