Версія для друку Версія для друку

Стратегічний козир

Нинішня криза доволі серйозно відбивається на статках населення. Нині річне споживання меду на душу населення України становить лише 1,2 кг. Згідно медичних рекомендацій кожна доросла людина щодня має споживати біля одного грама меду на кілограм маси тіла. А для цього слід кардинально підвищувати купівельну спроможність населення, а введення меду в раціон дітей ясельного та шкільного віку повинно бути обов’язковим.
Про значення бджіл можна говорити багато, відзначу лише два моменти: дякуючи запиленню ентомофільних сільськогосподарських культур їх урожайність зростає на 30-60%, а з допомогою бджільництва можна посприяти відновленню здоров’я населення, що дуже важливо в умовах невпинного зростання вартості лікарських препаратів в аптечній мережі, до того ж, часто фальсифікованих, а тривалість життя українців катастрофічно скорочується.
Як же одержати якомога більше меду цілющого, справжнього і дешевого?
Перш за все слід належним чином виховати населення, щоб не підпалювали і не вирубували медової, а також пасічника, а він повинен бути порядним, чесним, не жадібним, обов’язково любити бджіл, не байдужим, щирим, добрим, бути професіоналом. Така людина ніколи не сфальсифікує мед, не пограбує бджіл, не «залізе» до чужого вулика і на чужу територію, без домовленості з місцевими пасічниками.
Обов’язковою умовою успішного пасічникування є постійне підвищення фахового рівня пасічника. Звичайно ж, у кожного з нас виробилася своя система пасічникування з набором певних прийомів. Головне − утримання бджолиних сімей сильними у всі пори року. А створення сильної сім’ї – це наука і свідчення професійного рівня пасічника.
Ознаки бджолиної сім’ї складні й взаємопов’язані. Так, кількість меду, зібраного сім’єю, залежить від сили сім’ї, яка зумовлена плодючістю матки, енергійністю в пошуку корму робочими бджолами та їх здатністю використовувати певний тип медозбору, інтенсивністю вирощування розплоду, зимостійкістю та стійкістю проти захворювань тощо. Отже, продуктивність сім’ї залежить від робочих бджіл, але вони не беруть безпосередньої участі у відтворенні потомства, хоча і впливають на генотип. В той же час матки і трутні не показують ознак сім’ї, проте передають їх нащадкам.
Реалізувати свій потенціал можуть лише здорові бджоли. А тому питання профілактики та лікування бджіл від захворювань повинні бути в центрі уваги пасічників. Нині використання антибіотиків заборонено, хоч по старій звичці їх дехто використовує і нині. Бджолярі все частіше використовують препарати рослинного походження, або ж рослини в натуральному вигляді: полин гіркий, чистотіл, корені і листя хрону, герань, пижмо, чебрець, кропиву, хвощ польовий, тисячолітник, часник, хвою та інше.
Закономірності, які визначають термін життя бджолиних особин, важливо знати в практичній роботі. Одне з уразливих місць в «конструкції» тіла комахи – її крила. Саме вони найшвидше зношуються в польотах. Незважаючи на міць їхньої будови, «полагодити» цей апарат неможливо.
У бджолосім’ї, що розвивається в нормальних умовах, льотна діяльність вкорочує життя бджіл. Отже, бджіл необхідно оберігати від передчасних і непотрібних вильотів за мізерним взятком у маловзятковий період.
На жаль, є пасічники, які змушують своїх підопічних до надмірної праці, хоча зиск від цього мізерний. Адже штучно підсилені вильоти за взятком малоефективні. «Дресеровані» бджоли не встигають за відведені їм 40-50 хвилин набрати корму більше, ніж вони «заправились» ним перед вильотом на медозбір. Особливо зараз навесні крилаті робітниці залишають в полях п’яту частину льотного складу. Щоб відтворити втрати, сім’я наполегливо трудилася, бджоли активно літали за пожитком, щоб прогодувати личинок. Пасічник, звичайно, радів їхній інтенсивній діяльності, але бажаного результату не досягав.
Такі надміру метушливі сім’ї – то наслідок непотрібної стимуляції. По-друге, деякі пасічники забувають правило: від сім’ї можна чекати віддачі лише тоді, коли вона постійно відчуватиметься ситою. І не потрібно штучно підганяти бджіл на пошуки поживи. Забезпеч її належним кормом в попередній осені – і невтомні трудівниці віддячать тобі сторицею в період масового цвітіння медодоїв.
Отже, не заощадливість, а щедрість поживи для бджіл – головний стратегічний козир грамотного і терпеливого пасічника.

Юрій САМОРИГА,
пасічник.

Ваш отзыв

Ваш коментар