Версія для друку Версія для друку

90 благословенних літ

Свій 19-ий день народження Степан Овсак зустрів саме в травні 1945 р. на території Німеччини, як доброволець Радянської Армії.
Народився Степан Овсак 10 травня 1926 року в місті Іршава. Закінчив 8 класів народної школи. Працював в господарстві батька. Шістнадцятилітнього юнака разом із його однолітками угорська влада відправила на роботу в Угорщину, де вони працювали на польових роботах.
У визволеній Іршаві Степан організовує молодь записуватися в добровольці Радянської Армії. Таких було 47 чоловік. Добралися до Сваляви, звідки після двотижневого навчання їх відправили в діючу армію. Особиста зброя Степана Овсака – протитанкова рушниця. Перше бойове хрещення відбулося на полі бою під Моравською Остравою. Німці атакували підрозділи червоноармійців, але прорвати оборону їм не вдалося. На ділянці наступу ворога були переважно закарпатці, серед них і Степан. За участь у цьому бою рядовий Овсак був нагороджений орденом Слави ІІІ ступеня. Мав легке поранення. Лікувався в госпіталі тиждень і знову опинився у своїй частині.
Найзапекліші бої запам’яталися Степану Овсаку на річках Одер та Вісла. За один із рукопашних боїв Степан Овсак нагороджений медаллю «За відвагу». Закінчилася довготривала війна. В кінці травня 1945 року він демобілізувався. Зайнявся особистим підсобним господарством. У грудні 1943 року Степан Овсак пов’язав свою долю з органами внутрішніх справ. Тяжкі тоді були повоєнні роки. На території району залишилися недобиті банди, які обкрадали магазини, складські приміщення та мирних жителів. Йому довірили відповідальну роботу − працював дільничним інспектором сіл Брід, Чорний Потік, Крайня Мартинка та Підгірне. На той час в цих селах орудувала «невловима» банда Грабницького.
Степан Овсак, завдяки своїй спритності та кмітливості, зміг вислідити її і із опергрупою ліквідувати банду.
Він закінчив Львівську школу МВС СРСР, і йому було присвоєна кваліфікацію юриста.
Степан Петрович Овсак користувався і тепер користується великим авторитетом серед своїх колег та населення району. Обирався депутатом сільських рад і був, головою товариського суду.
Полковник у відставці, проста у спілкуванні людина. Хоч Степан Петрович уже людина похилого віку, але з гумором, любить наспівувати закарпатські народні пісні.
Про свій життєвий шлях розповів у книзі «Інспектор карного розшуку», яка вийшла у світ в 2015 році.
На пенсії вже тридцять років, але активно займається на своїй присадибній ділянці вирощуванням городніх культур, з яких найбільше полюбляє часник. Разом із дружиною Магдалиною Василівною, якої вже немає в живих, виховали двох доньок – Ольгу та Елу й сина Степана, який пішов батьковою дорогою, майор у відставці. У Степана Петровича є 5 онуків, 10 правнуків та дві праправнучки.

Михайло Ломага.

Ваш отзыв

Ваш коментар