Версія для друку Версія для друку

Сілецька золотоверха обитель

Наш край споконвіку славиться вірою Христовою та відвертим благочестям свого народу, а тому і прикрашається багатьма чудовими монастирями, храмами, каплицями і поклонними хрестами, що насамперед нагадують про присутність Божої сили та й радують очі мешканців і приїзжих.
Особливим прикладом духовного натхнення є золотоверхий монастир святого апостола, євангеліста Іоанна Богослова, що височіє на пагорбі у Сільці. Його не можна не примітити, якщо їдеш автомобільною дорогою Куровичі – Мукачево.
Монастир розпочинав свою історію з 2001 року як парафіяльний храм трудами протоієрея Георгія Халуса, а згодом ієромонаха Силуана (Чопика) та архімандрита Варнави (Поповича) і набуває свого статусу 2008 року з благословення Високопреосвященнішого архієпископа Феодора, священноархімандрита обителі.
З однієї сторони обитель оточена хвойними лісопосадками, що з’явилися завдяки старанням місцевих школярів. З монастирської гори відкривається дивовижний краєвид на рівнину села Заріччя із грядою пагорбів вдалині.
Богослужіння звершуються у невеликому храмі святого євангеліста Іоанна Богослова. У свята та неділі не завжди вистачає місця для молитви, тому планується будівництво собору. Монастирський корпус двоповерховий, з чернечими келіями, трапезною, гостьовою кімнатою та вітальнею.
Хоча і завжди залишається злободенним питання водопостачання, стараннями братії і благодійників обитель майже цілий рік потопає у квітах і різноманітних рослинах. Кожен відвідувач може помилуватись невеликим господарським двором, у якому птиця, голуби і гусей. Перед входом облаштовується палісадник з альтанкою та штучним ставком.
В храмі виставлені для поклоніння частинки святих мощей преподобних Іова Угольського, Олексія Карпаторуського, Сергія Радонезького, Амфілохія Почаївського, Микити Переяславського, Лаврентія Чернігівського, Олексія Голосіївського, Ігнатія та Арсенія Трудолюбивого Печерських, Єфросинії Полоцької, преподобних Зверенетських, Савватія та Зосими Соловецьких, святителів Луки Кримського та Павла Тобольського, священномученика Павла Житомирського, великомучеників Георгія, Пантелеймона і Варвари, мученика Валерія, мучеників Синайських, святих Кирила Васильківського і Феодосія Глинського та інших.
Вельми шануються список ікони Божої Матері «Зглянься на смирення» та ікона храмового святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, написані ієродияконом Прохором.
Монастир завжди відкритий для паломників і віруючих; діють недільна школа, молодіжне братство та годуюються діти-сироти. Богослужіння розпочинаються ранковою молитвою о п’ятій годині кожного ранку за місцевим часом.
Чернечий послух у монастирі, обід, недовгий відпочинок, вечірнє богослужіння та полуночниця опівночі лише доповнюють постійну молитовну працю кожного монаха. Справді, не кожен спроможний витримати суворий монастирський статут, але віддалення від мирських турбот і розваг, бажання усамітнення, спрага до безперестанної молитви та подвиг смирення і беззаперечного послуху ігумену об’єднують братію обителі вже декілька років.
Намісник Свято-Іоано-Богословської обителі, архімандрит Філарет з братією, с. Сільце.

Ваш отзыв

Ваш коментар