Версія для друку Версія для друку

…доля білківських євреїв

У травні минає 72 роки від дня депортації євреїв із села Білки. У Білках тоді проживало більше 6400 людей, в т.ч. 4400 українців, а решта − євреї, угорці та чехи. Єврейська громада була найбільшою, в районі вони мали школу, синагогу, кладовище і головного рабіна Нафталі Цві Вайсса.
У березні 1944року наступила німецька окупація, за час якої в концтаборах загинули 1720 мирних жителів Білок, із яких тисяча євреїв. Ці дані були оприлюднені музеєм «Яд Вашем».
Старожили села розповідають, що на початку літа майже всі євреї Білок були переселені в гетто Берегова, а потім безслідно зникли. З них додому повернулись тільки одиниці… Мешканці села намагались знайомих чи сусідів приховати від німців. Говорили, що вони їх вихрестили, жінки-єврейки виходили заміж за українців, але навіть це їх не рятувало. Чоловік українець не міг захистили свою дружину – єврейку та сина від окупантів. Крики хлопчика, що він не єврей, що у нього тато – українець, мешканці однієї із вулиць Білок навіть до цього часу згадують. Невинну дитину разом з матір’ю-єврейкою, потягнули силою до воза, а далі вже про них ніхто не чув.
Такі історії траплялись майже з усіма євреями села.
Уродженці і тодішній мешканці села Лілі Якоб-Зельманович Мейер пощастило вижити. Вона одна із великої сім’ї Якоб залишилася вживих. Лілі тоді було 18 років, окрім неї у сім’ї ще було п’ятеро дітей. У квітні її було переселено в гетто Берегова, а потім депортовано поїздом в концтабір Аушвіц. На платформі вона востаннє побачила своїх батьків, братів та сестер. Тут наглядачі проводили селекцію євреїв. Визнаних придатними для роботи реєстрували і розподіляли у бараки. Решту відправляли в газові камери, що мали вигляд звичайних душових. Попіл з крематорію звозили до найближчого болота.
Лілі визнали працездатною, поголили, дезінфікували, накололи таборні номери і переодягли в тюремний одяг, а далі півроку змушували носити валуни. Після цього перевели до іншого табору. Коли Лілі захворіла, то, мов через сон, почула, як хтось кричав: «нас звільнено». 11 квітня 1945 року табір звільнила американська армія. Дівчина ледь піднялась на ноги і йшла пустим бараком, де на підлозі знайшла альбом із фотографіями. Випадково його відкрила, і на першій же сторінці побачила себе, а далі знайомі обличчя своїх земляків, сусід, друзів і навіть своїх рідних двох братів. Це були пасажири того поїзда, у якому їхали євреї із Білок. Альбом вона тоді приховала і з ним повернулась у Білки, де вже показувала односельчанам.
Фотографії у альбомі ілюстрували все, що відбувалось із євреями з часу прибуття поїзду в табір. Не зафіксовано хіба тільки сам процес їх знищення. Після війни цей альбом став документальним підтвердженням звірств нацистів проти мирного населення. Вперше вона його оприлюднила у 1946 році в Празі, куди переїхала зі своїм знайомим. А коли розпочався у 1963 році у Німечинні процес проти есесівців, які вчиняли злочини в концтаборах «Аушвіц», вона показала цей альбом судовій колегії. Лілі Якоб виступала свідком − як колишня ув’язнена концтабору. Фотографії цього альбому копіювали різні музеї світу. На отримані гроші її родина змогла виїхати до Америки. «Альбом Аушвіц» вона зберігала протягом 35 років. До неї звертались ті, хто не міг знайти роками своїх родичів. Сторінки цього альбому перегортались тисячі разів родичами тих, хто був замучений у концтаборах. У 1980 році «Альбом Аушвіц», який налічував 203 фотографії, нею був подарований єврейському музею «Яд Вашем». Лілі Якоб навіть стала співавтором книги «Фабрика смерті «Аушвіц». Цього року премію Оскара отримав угорський фільм «Син Саула», який був відзнятий в тому числі і на основі фотодокументів Лілі Якоб.
У рідному селі із плином часу її забули, одиниці тільки могли згадати. Вона увійшла в історію, як угорська єврейка. У 90-их роках Лілі Якоб приїздила у Білки, де навіть купляє приватний сільський будинок, щоб прожити останні роки життя на рідній землі. Однак, за сімейними обставинами, вона повертається до Америки. 17 грудня 1999 року Лілі Якоб померла в США на 73 році життя.

Віта Горзов

Ваш отзыв

Ваш коментар