
Земля, Земля! Скільки про неї написано, складено пісень. Вона – наша годувальниця, оберігає нас як рідна мати. Щедро віддячує людям, які її безмежно люблять і віддані роботі на ній.
Про одну із таких шановних і поважних жінок нашого села, ветерана праці і йтиме мова.
Як згадує ветеран праці, колишня ланкова, Ганна Андріївна, дівчиною із звичайної сільської сім’ї, навчалась в Брідській семирічній школі, брала активну участь у роботі на шкільній дослідній ділянці під керівництвом біолога школи Людвіка Людвіковича Цегледія. Після закінчення семирічки, на початку 1950-их років, за пропозицією біолога школи, керівництво колгоспу довірило їй очолити ланку, в якій було 45 чоловік.
Не зважаючи на молодий вік, вона вже мала організаторські здібності, вміла керувати колективом. Трудова дисципліна в ланці була зразковою. Керівництво колгоспу ставило її за приклад для інших ланок. Ланка Ганни Андріївни успішно виконувала покладені на неї завдання. Спеціалізувалися ланка в основному на вирощуванні картоплі на високому агротехнічному рівні.
Ланка готувалася до вирощування високих врожаїв ще з осені. Гній заготовляли в купу на фермі. Зимою розвозили на п’ятнадцятигектарну площу. Трактористи Василь Зем’янський та Андрій Полянський готували площу для посадки картоплі. Своєчасна посадка якісним добірним насінням з внесенням мінеральних добрив, своєчасна боротьба з колорадським жуком давала свої плоди – результат. Щорічно ланка збирала високий урожай – по 180-200 центнерів з 1 га великих добірних бульб.
− Серце раділо, коли відпускали добірну, великих розмірів картоплю, своїм покупцям. А ті, в свою чергу, щиро дякували нам, − згадує колишня ланкова.
− Скажу відверто, що в нашому селі було велике багатство. Були заповнені три великі тваринницькі ферми великою рогатою худобою – коровами. Працювало 20 доярок та інших працівників. На зиму для них було заготовлено багато сіна, зерна. Молоко щоденно відвозилось на молокозавод і у великій кількості – продовжує свої спогади колишня ланкова.
Ганна Андріївна Лакатош пропрацювала в колгоспі 41 рік, з них 36 – ланковою.
Вона брала активну участь в громадському житті. Обиралась депутатом сільської та районної рад кількох скликань. За багаторічну сумлінну роботу нагороджена орденом «Трудової слави» III ступеня, медаллю «За трудову відзнаку» та почесними грамотами. Вона вірить, що в країні мине криза і життя налагодиться. Не дивлячись на свій похилий вік, вона тримається дуже добре, її роботі на своєму господарстві позаздрять і молоді.
Михайло Ломага