Оспіване у піснях село Осій недаремно приваблює киян: тут чисте гірське повітря, смачна вода, але найбільше багатство – привітні люди, які здавна славляться чесністю, добротою і порядністю. Напевне, саме це і додає їм снаги, сили і здоров’я. Тому й живуть вони довго і щасливо.
В одну із таких осель ми завітали минулої середи. Привітати Ганну Федорівну Звонар з 90-річчям прийшли голова районної організації ветеранів Петро Король та головний спеціаліст відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Василь Турянин.
Проживає ювілярка разом із сином Василем та невісткою Маргаритою. Зустріли її на подвір’ї. Каже, що ще сама готує їсти і майже не використовує сучасні приправи. Хоча вдома сучасна техніка, прати одяг не дає нікому. Краще неї цього не зробить ніхто. Ганна Федорівна довгий час працювала в колгоспі «Перше травня». Із чоловіком виростили чотирьох дітей – синів Михайла, Івана, Василя і дочку Ганну. Тепер у неї 11 внуків, 28 правнуків і праправнучка. Вона радіє за них, не натішиться ними, тому залюбки готує для всієї великої родини їжу за старовинними осійськими рецептами. Нас теж пригостила квасолею із смаженою цибулею, заправленою домашньою олією. Смакота!
П. Король і В. Турянин вручили Г. Звонар грамоту і грошовий подарунок та пообіцяли прийти до неї в гості на 100-річчя. Дай Боже, щоб їх побажання збулися!
Василь ШКІРЯ
