Сімдесят сім літ промайнуло з тих пір, коли в присілку Семихатки в Білках були розстріляні карпатські січовики Василь Галас, Петро Микитюк, Юрій Петраш і Василь Бровді. Помирали вони важко. Спочатку всіх жорстоко побили, оголосили ворогами Угорщини і свято-стефанівської корони, а потім хлопцям повідомили, що всі будуть піддані смертній карі. Та навіть мертві борці за Україну були ненависні угорським окупантам. Їх жорстокості не було меж. Уже мертвим запихали у рот хліб і сало, єхидно викрикуючи при цьому: «Їжте мадярський хліб і мадярське сало і знайте, що віднині тут командуємо ми!»
Минулого понеділка на місці розстрілу січовиків відбувся мітинг-реквієм. Вінки до підніжжя пам’ятника поклали голова райдержадміністрації Олександр Горін, голова районної ради Віктор Симканинець, сільські голови Білок – Василь Зейкан, Імстичова – Михайло Енеді, вчителі та учні білківських й імстичівських загальноосвітніх шкіл.
Присутні наживо виконали Гімн України. Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять полеглих героїв Карпатської Січі.
До слова було запрошено вчительку історії Білківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Вероніку Станко, яка нагадала про ті далекі трагічні події.
Потім було проведено екуменічну панахиду.
Білківчани пишаються своїми земляками, які захищали рідну землю від ненависного ворога, не забувають про них, часто навідуються сюди, аби вшанувати їх пам’ять.
Василь ШКІРЯ
