Версія для друку Версія для друку

Почесний директор

З вікна будинку, де проживає Юрій Михайлович Фельцан, добре видно подвір’я і всю Білківську ЗОШ І-ІІІ ступенів, якій присвятив 41 рік свого життя.
…Він успішно долав усі труднощі за різних обставин. У шістнадцять років втратив батька. Довелося з матір’ю, братами і сестрами після уроків йти у поле чи на виноградник заробляти в колгоспі трудодень. Лише вночі готував уроки. Кам’янську десятирічку закінчив з відмінним атестатом зрілості. Педагогічних кадрів не вистачало. Йому запропонували працювати в Кушниці, вести уроки фізкультури та географії. З того часу назавжди пов’язав своє життя з Іршавщиною. Відпрацював він у Кушницькій семирічній школі два роки, бо був призваний в армію. Демобілізувавшись, став вчителем географії в Довжанській школі робітничої молоді. Закінчив Мукачівське педучилище і вступив на заочне відділення біологічного факультету Ужгородського держуніверситету. Його роботу помітили. В 1956 році призначають директором семирічної школи села Луково. У свої 25 років став наймолодшим директором школи в районі. Тут почалася його перша будівельна епопея.
Уже в квітні 1960 року йому запропонували посаду директора Імстичівської допоміжної школи-інтернату. Йому довелося докласти багато зусиль по ремонту класних приміщень та покращенню навчально-виховного процесу. Діяльність директора і тут було оцінено. Влітку 1963 року доручили йому нову справу – призначили директором у найбільшу в районі Білківську середню школу. Потрібно було будувати новий заклад. В 1970 році розпочато будівництво на 1050 учнівських місць. Воно проводилося за кошти колгоспу. В 1974 році будівля здана в експлуатацію. Це була перша середня школа в області, де навчально-виховний процес проходив за кабінетною системою. Далі домігся зведення шатрового даху та встановлення газового обігріву.
В 1975 році школа була занесена на обласну Дошку пошани, стала учасником виставки досягнення народного господарства в Києві. На базі неї працювала учнівська виробнича бригада по вирощуванню кукурудзи, проводилися районні, обласні та республіканські семінари з досвіду роботи.
За його керівництва оновився педколектив. Першими помічниками його були заступники – Е. Б. Качер, Ю.П. Білинець, Ю.І. Пітра, В.М. Горзов, Ф.В. Копа та багато інших. Педагогами стали працювати випускники школи.
А скільки всяких нагород одержав за свою невтомну працю директор.
Нагороджений орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю», знаками «Відмінник народної освіти» УРСР та СРСР.
Разом з дружиною, Ганною Іванівною, виховали сина Володимира та дочку Оксану, які стали лікарями. Має двох онуків – Тараса та Олексія.
З 53 років педагогічної діяльності 48 очолював педагогічні колективи. Він – директор школи, який найдовше перебував на цій посаді в області. Є почесним директором. Цими днями він відзначає 85-річчя з дня народження.
Петро ПІТРА.

Ваш отзыв

Ваш коментар