Версія для друку Версія для друку

Його доля записала у безсмертя…

Якщо минулої суботи змахувало на прихід весни, то вже наступного дня, у неділю, засніжило. Вкрилися білою пеленою чорнопотіцькі та підгірнянські пагорби, із гір повіяло холоднечею.
Та стужа не стала на заваді проведенню змагання з волейболу на честь Юрія Маргіти, який не повернувся із далеких афганських доріг. Із самого ранку спортивний зал Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів був наповнений гомоном. Помірятися майстерністю з’їхалися вісім команд – дві зЗагаття, три зЧорного Потоку, Климовиці, Довгого, Греблі.
На відкритті турніру із теплими словами виступили Чорнопотіцький сільський голова Юрій Бабинець, директор Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів Ярослава Глеба, голова Іршавської районної спілки ветеранів Афганістану Володимир Горзов, його заступник Віктор Шпортень, директор сільського історико-краєзнавчого музею Юрій Фегер.
Багато теплих слів було сказано про вихованця школи Юрія Маргіту, який загинув у вісімнадцять. Тоді, коли життя у нього лише починалося. Він нічим не відрізнявся від своїх ровесників: любив спорт, особливо волейбол, гарно співав. Його улюблену пісню «Листья желтые» продовжують виконувати уже земляки воїна-афганця.
Загинув Юрій Маргіта, як герой, в Панджарській ущелині. Ворожа куля обірвала його життя, а доля записала в безсмертя.
В. Горзов та В. Шпортень вручили пам’ятні медалі колишнім воїнам-афганцям Петрові Добрі, Олександру Бобришеву, Анатолію Ільницькому, Михайлу Синетарю, Михайлу Маргіті, Василю Цільо і Василю Сухану.
Ініціатором проведення змагання з волейболу на кубок Юрія Маргіти виступила районна рада. Цьогоріч уже 35 років виборюють звання кращого. Перемогу на цей раз святкувала команда Загаття. Другими були волейболісти Климовиці, і третіми – господарі змагань, спортсмени Чорного Потоку.
Того дня воїни-афганці побували також на могилі Юрія Маргіти, поклали квіти і випили армійські сто грам. Не оминули колишні побратими й оселю мами Юрія Павліни Павлівни у Підгірному. Старенька дуже дякувала їм за те, що не забувають стежку до неї.

Василь ШКІРЯ

Ваш отзыв

Ваш коментар