Версія для друку Версія для друку

«ЗАВДАННЯ ТРЕБА ВИКОНАТИ ДО КІНЦЯ»

Іршавчани знають про цю людину як про щирого патріота, який кілька десятків років бореться за право українців самостійно обирати свій шлях, самостійно визначати свою долю. Він вкотре власним прикладом довів, що Україну треба любити не лише словом, а й ділом. Коли минулого року розпочалася агресія Росії, одним з перших пішов добровольцем на Схід нашої країни, залишивши вдома сім’ю. Мова йде про Юрія Петровича Бісьмака з Іршави. Зараз він перебуває в Широкому Лані Миколаївської області.

ЯКА ЦЕ СПРАВА СХІД?!
Майже рік тому за покликом душі вирішив піти захищати рідну країну. Спочатку два місяці перебував у навчальному центрі «Десна». Хто там побував, дуже добре знає, що це таке. Насамперед це серйозна муштра і хороші навики. Тут дуже добре харчують і відповідне обмундирування є. Пройшов школу командира бронетранспортера. Після цього несе службу в 4 окремому батальйоні 128-ої гірсько-піхотної бригади. Умови з тими, які в «Десні», не порівняти. Дають літню, зимову, осінню форми, але все це далеко не найкращої якості і вигляду. Це саме можна сказати і про зброю. Попри це, на полігоні постійно проходять навчання, де здобувають навики стрільби із різних видів зброї: від пістолета до «Градів».
Інколи про учасників війни з Росією доводиться чути і злі жарти на кшталт: в Римі був, а Папи не бачив. Мається, на увазі, що активної участі в бойових діях так і не брав. Це, вочевидь, у тих людей, які просто полюбляють кепкувати. У Юрія Петровича далеко не той варіант. У період активізації російської агресії доводилося, як кажуть, грудьми боронити кордон у Краматорську Донецької області та Біловодську, що на Луганщині. Протрималися там тривалий час і готувалися вже до зими. Потім відбулася ротація.
За час перебування на Сході, звісно, і спілкування вистачало з побратимами з різних куточків України: Сумщини, Київщини, Дніпропетровщини, а також з простим місцевим населенням. На основі власних спостережень Юрій Бісьмак каже, що хлопці патріотично налаштовані, мають високий бойовий дух. Але не завжди все дозволяється. Приміром, зараз можна користуватися лише «стрілковою» зброєю. На його думку, влада там, на Сході, доволі лояльна до сепаратистів. Місцеве ж населення досить налякане. Завжди з великим острахом спілкується на теми про війну. Хоча багато в чому допомагає харчами українським військовим. Як би це парадоксально не звучало, там вдається зняти і ряд, так би мовити, географічних протиріч. Як зізнається Юрій Петрович, при спілкуванні східняки розвіюють негативні міфи про західняків і навпаки, тобто є своєрідний момент братерського єднання.
На запитання, чи хочеться додому, співрозмовник правдиво дав ствердну відповідь. І додав: «Розумієш для чого ти сюди прийшов, з якою метою. Нам потрібно захистити українську землю від російського агресора. Це завдання треба виконати до кінця». Варто віддати належне і тому, що фінансування потреб армії зараз дещо покращилося. Це ще більше підтримує патріотичний дух. Багато добровольців, які потрапили під ротацію, йдуть на контрактну службу, аби завершити розпочату боротьбу з ворогом. Сам же Юрій Бісьмак нині виконує обов’язки заступника командира роти по роботі з особовим складом. Неодноразово нагороджувався грамотами та подяками керівництва бригади. У грудні минулого року йому присвоєно звання сержанта. Це говорить про те, що є напрацювання і є успіхи.
ЗВОРОТНИЙ ЗВ’ЯЗОК
Хто б і що не казав, а там, на Сході, важлива й підтримка близьких людей. Юрій Петрович завжди старається знайти вільну хвилину, аби поспілкуватися зі своїми рідними. Волонтери привозять їм також багато дитячих малюнків на патріотичну тематику. Це справді зігріває серця та відчувається своєрідний зв’язок. Також добре, що є друзі і хороші знайомі. Багато продуктами харчування допомагає о. Михайло − настоятель Імстичівського монастиря. Постійно підтримує добровольців Дмитро Сак з Іршави та друг Володимир Бунча з Канади. Відчувають підтримку депутата райради Петра Станка та депутата обласної ради Михайла Станка. Ніколи не відмовляє у проханнях голова Іршавської районної організації «Захисники Вітчизни» Михайло Боднар. Загалом багато опікується нашими патріотами на Сході греко-католицька громада. Серед органів місцевого самоврядування варто відзначити великі зусилля Іршавського міського голови Степана Бобика у вирішенні різних питань учасників АТО.
Разом з тим, як відзначає Юрій Петрович, останнім часом волонтерська робота послабилась. А наразі насамперед потребують вони антивірусних й антигрипових медичних препаратів, необхідні автомобілі-всюдиходи.
Хочеться, аби у наших воїнів-патріотів все було добре. Допомагаймо їм!
Іван КОПОЛОВЕЦЬ.

Ваш отзыв

Ваш коментар