- Нове життя - https://nz-ir.com -

БЛАГОСЛОВЕННІ ЛІТА

Не віриться, що на скромному життєвому шляху колишньої сільської бібліотекарки села Чорний Потік, Ганни Андріївни Сухан доля вигравірувала 80 благословенних літ. Коли задумуєшся про життя, згадуєш неповторні його моменти впереміж із гіркими, пекучими втратами. З висоти прожитих літ згадати є про що….
Народилася Ганна Андріївна, 10 січня 1936 року, в простій багатодітній, роботящій селянській сім’ї, які щонайвище шанували працю. В 16 років, у вересні 1952 року, юна, але вже обпалена війною вступила в Хустське культосвітнє училище, після закінчення якого працювала завідуючою будинком культури у селах Климовиця та Локоть. В 1959 р. повернулася трудитися в рідне село, на посаду завідувача бібліотекою села Чорний Потік, де сумлінно працювала 40 років. В 50-80 роки в наших селах – бібліотека (в минулому хата-читальня) була найбільш відвідуваним місцем села, де жителі могли отримати інформацію, книжку для читання, позаяк, не у всіх було телебачення та в спромозі – купити потрібну для навчання літературу. Ганна Андріївна ставилася до своєї професії чесно, добросовісно, з великою відповідальністю до свого читача. Кожен читач приходив у бібліотеку знаючи, що завідуюча обов’язково допоможе підібрати відповідний матеріал на будь-яку тему для роботи, або цікаву книжку. Немає в селі сім’ї в якій би не було читачів. Ганна Андріївна тісно працюючи зі вчителями села, прививала любов до книги, до читання. За успіхи в бібліотечній справі неодноразово була нагороджена грамотами та подяками райвідділу культури. Бібліотеці Чорного Потоку в період діяльності Ганни Андріївни, присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи». Брала участь у громадському житті села, учасник художньої самодіяльності, чудовий організатор, вимоглива до себе та оточуючих, ці риси їй притаманні і до сьогоднішнього дня, не дивлячись на такі золоті роки. Славний трудовий шлях культпрацівника Ганни Андріївни отримав високе громадське визнання: у 1992 році її нагородили медаллю «Ветеран праці».
В селі Ч.Потік зустріла свою долю. Із чоловіком Іваном виховували трьох дітей: двох доньок – Любу та Аню і сина Івана. На превеликий жаль, рано згасла їхня спільна свічка їх подружнього життя: у молодому віці трагічно відійшов у вічність чоловік, в 1975 р. – син Іван трагічно помер у 2010 р. Чи ж треба говорити, який пекучий біль крає серце матері, що пережила втрату чоловіка та сина і залишилася сама виховувати дітей у 39 років. Але вона мужньо переносила всі випробування долі, що їй зустрічалися на життєвому шляху. Вона не любить жалітися, допомагає своїм діточкам як може, жваво цікавиться їх життям-буттям. Дала вищу освіту обом донькам: старша Люба – вчитель в Хусті, менша Аня – лікар, працює в с. Ч.Потік завідувачем АЗПСМ.
Її працездатності можна позаздрити. Це нині, у свої поважні роки, вона відійшла від сільських клопотів. А, бувало, без Ганни Андріївни не обходилися ні сільські сходи, ні зібрання на десяти хатках, ні будь-які починання громади.

Михайло ГЛЕБА,
директор Чорнопотіцького
будинку культури.