28 вересня свої 75 років в колі сім’ї та друзів зустрічає Василь Білак з Іршави.
Василь Васильович, відома в спортивних колах особистість, 12-разовий чемпіон і рекордсмен Закарпатської області, кандидат у майстри спорту, багаторазовий учасник міжнародних зустрічей у складі збірної області в Словенії, Угорщині, Чехії.
Бути сильним, здоровим було мрією його дитинства. Однак здоров’я не радувало. Змушений був лікуватись у санаторії «Човен».
У 15 років, за рекомендацією лікарів, почав систематично займатися фізкультурою і спортом. Щоденна ранкова зарядка, біг, обливання холодною водою, вправи з обтяжування принесли бажаний результат.
Головне – Василь повірив у себе. Самотужки змайструвавши саморобну штангу, почав щоденні тренування. За збігом обставин того ж року в Іршаві створюється секція важкої атлетики, якою керує відомий важкоатлет Юрій Бабич, який запримітив фізичні дані Василя і запропонував приходити на тренування. Юрій Васильович навчив юного атлета азам техніки класичних вправ: жиму, ривку, поштовху, а також правильно спланував фізичну підготовку. Наполегливість взяла гору.
Вже через рік на обласних змаганнях Василь показав результат, який був рекордом області. Фортуна була на його боці. У 1961 році хлопця було включено до складу збірної команди області.
Будучи на тренувальних зборах, Василь показує результат, який є нормативом вище кандидата в майстри спорту. На перших же змаганнях, які проходили в м. Севастополь посів 8-е місце. Вперше Василь Входить в 10 кращих важкоатлетів у вазі до 56 кг. То був добрий успіх спортсмена, який представляв Закарпатську область.
Пройшло небагато часу, і Василь стає призером республіканських змагань у своїй ваговій категорії. З 1962 по 1964 роки був незмінним чемпіоном та рекордсменом області. Його кращий результат 87,5 – жим, 92,5 – ривок, 117,5 – поштовх при власній вазі 56 кг.
У складі збірної району на обласній спартакіаді Василь часто виступав на змаганнях з вільної боротьби, де займав призові місця, не поступаючись майстерністю маститим борцям вільного стилю.
17-річним юнаком я вперше познайомився з Василем на районних змаганнях, який на той час уже був титулованим спортсменом, для нас молодих початківців він був кумиром, який при спілкуванні випромінював доброзичливість, безкорисність, простоту і, звичайно, гумор.
Пригадую, одного разу після змагань, кореспондент, беручи у Василя інтерв’ю, задає питання, де він тренується, яка навчально-спортивна база, який спортінвентар. Яким здивуванням було журналіста, коли Василь розповів, що іршавчани тренуються у пристосованому не отепленому взимку приміщенні 12 м2 і на 25 чоловік одна тренувальна штанга.
Протягом років часто приходилося змінювати приміщення для тренувань, адже спортивного залу з важкої атлетики як такого в Іршаві не було. Та фанатизм прихильників залізної гри брав верх, незважаючи на умови та інвентар, любителі важкої атлетики приходили в Іршаву з Чорного Потоку, Заріччя, Броду, Ільниці, Білок, де підвищували свою майстерність.
Не можна не згадати один із виступів у складі збірної області на першості України в Одесі. Василь в інтересах команди повинен був виступати у ваговій категорії до 52 кг, для чого повинен був зігнати 4 кг ваги. Всього 50 грам не вистачило до норми 52 кг, і Василь був змушений виступати у вазі 56 кг, де став третім. Його результат, показаний на цих змаганнях, на 5 кг перевищив результат чемпіона України у ваговій категорії до 52 кг.
У складі збірної краю виступав на республіканських та міжнародних змаганнях, де одержував перемоги. Василь – один із штангістів, який більше всіх виступив разом із знаменитим силачем І.І. Фірцаком-Кротоном.
Останні роки систематично після робочого часу займався улюбленим видом спорту, але уже для себе, для здоров’я, передаючи свій досвід молодим спортсменам. Згодом його колеги по спорту стають майстрами спорту, серед них: Юрій Світлик, Іван Волошиновський, Василь Карабиньош, Дмитро Шкарупа, першорозрядники Василь Бідзіля, розрядники Іван Зем’янський, Василь Васько, Василь Раймон, Іван Береш, Михайло Жупанин, Іван Батрин, Іван Поп, Іван Станко, Ігор Боднар, Петро Фірцак, Степан Буковецький та інші.
Разом з дружиною Ольгою Дмитрівною виростили двох синів: Василя й Ярослава. Велику радість мають від чотирьох внуків та одного правнука.
Сектор молоді та спорту райдержадміністрації, районна рада ветеранів спорту, районна федерація важкої атлетики, спортивна громадськість району щиросердечно вітають Василя Васильовича з іменинами. Бажаємо йому міцного здоров’я, довгих років життя і всіляких гараздів.
І. Волошиновський,
майстер спорту з важкої атлетики
