Версія для друку Версія для друку

АРДАНІВСЬКА БЕСІДА

Про Арданово написано багато. Пісні, які співають тут з діда-прадіда, видав окремою книжкою відомий закарпатський фольклорист Іван Хланта. Багато написав про рідне село і Василь Кобаль, який присвятив своє життя розвитку культури на Закарпатті.

Свою лепту вніс у розголос про Арданово і його уродженець Михайло Ломага. Він зібрав говірки села і видав їх окремим виданням – «Арданівська бесіда».

«Так склалося, − пише він у зверненні до читача, − що жителі села упродовж понад 750 років  від діда-прадіда розмовляють типовою для Боржавщини говіркою, у лексиці якої збережено багато давніх слів, а також запозичень від угорської, німецької, словацької, чеської та інших мов. Велика частина поданих у цьому словнику слів не належить до загальновживаних, а використовується у наші часи в основному старшим поколінням села, із чого випливає цілком логічне бажання автора зафіксувати ці слова і зберегти їх для нащадків. Вони можуть бути цікавими для мовознавців, а також для тих людей, які люблять рідне село».

Пропонований Михайлом Ломагою словник включає 1750 слів. Однак, як зізнається сам автор, він не охоплює всього багатства отої мови, що далася нам із материнським молоком, не становить системного опису всіх тематичних груп лексики говірки. Та незважаючи на це, М. Ломага вважав своїм обов’язком перед односельцями опублікувати його.

При підготовці словника автор книги використав «Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району Закарпатської області» І. Сабадоша, «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області Й. Дзендзензелінського»  та іншу літературу.

Автору видання вже за сімдесят. Він добре пам’ятає мову батьків і дідів, тому й вирішив донести її до молодого покоління.

– Адже мова, – каже М. Ломага – не тільки засіб спілкування, а й джерело знань про світ, у якому живе людина. Тому кожен народ прагне розвивати, збагачувати і, що найголовніше, берегти свою мову.

Здобувши вищу освіту в Українському поліграфічному інституті імені І.Федорова у Львові, працював на промислових підприємствах Ужгорода інструктором-контролером Закарпатського обкому ЛКСМ, обкому компартії України.

Незважаючи на пенсійний вік, він і дотепер працює на громадських засадах, бере активну участь у культурно-громадській роботі краю.

Пропонуємо увазі читачів арданівські говірки, які зібрав докупи в одній книзі  М. Ломага:

Втім, так говорять не лише в Арданові. Подібну говірку можна почути також у довколишніх селах – Мідяниці, Дунковиці, Доробратові, Загатті, Кам’янському, Сільці, Заріччі, Броді та ін..

Будемо відверті: Михайло Ломага зробив велику і потрібну справу. Пройдуть віки, і наші наступники, перегортаючи «Арданівську бесіду», будуть знати, якою мовою говорили їх предки. Книжка М.Ломаги вже зайняла свою нішу в історії рідного краю.

Василь ШКІРЯ.

Ваш отзыв

Ваш коментар