Версія для друку Версія для друку

ПОМІРКОВАНА СВОБОДА МІЗКІВ – СТАРТ ДЛЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Що краще – знати кілька мов, але погано, або одну – зате досконало? Виявляється, для розвитку нашого мозку вигідніше перший варіант.
Свобідне знання мов рятує від синдрому Альцгеймера
У поліглотів (носіям двох або більше мов) покладена в середньому п’ятирічна відстрочка від деменції, спричиненої синдромом Альцгеймера. До такого результату прийшла команда нейропсихологів. З 211 учасників 102 пацієнта володіли як мінімум двома мовами, а решта 109 не спромоглися вивчити ніякої мови, крім рідної. Вивчивши перебіг хвороби у представників цих двох категорій, вчені прийшли до висновку, що в першій категорії ознаки синдрому діагностували в середньому на 4,3 роки пізніше, а стан деменції, до якого призводило його розвиток, – на 5,1 роки пізніше, ніж у другій категорії. Ще раніше медики висловлювали думку, що посилений розвиток мозку (не обов’язково вивчення мов, але також заняття математикою, регулярне рішення складних головоломок, логічні ігри) сповільнюють розвиток синдрому Альцгеймера – згадане дослідження стало одним з перших підтверджень цієї гіпотези. У справжніх поліглотів кращі здібності до музики
Вивчення іноземної мови змушує мозок відкривати для себе достаток звуків, які він раніше не трудився виділяти і розмежовувати. Європеєць, що вивчає китайську, з подивом виявляє, що те, що йому здавалося звуком «с», насправді виявляється трьома зовсім іншими звуками. Китаєць, засвоюючи українську, виявляє, що за багатством зміни інтонації ця мова може дати фору тональному різноманіттю китайського складу. Людина, яка оволоділа іноземною мовою, вчиться куди краще розпізнавати звуки – і надалі робить більш помітні успіхи.
Суперзнавці мов відрізняються здібностями до багатозадачності
Ті, хто володіє кількома мовами, здатні легше перемикатися між завданнями і паралельно вирішувати в голові кілька інших проблем. Крім того, вони швидше і легше пристосовуються до несподіваних змін обставин. Автори дослідження, які встановили цей факт, провели два експерименти. У першому поліглотам і людям, що знають тільки рідну мову, була запропонована серія тестів, за підсумками якої з’ясувалося, що білінгви або поліглоти, краще справляються з одночасним виконанням декількох завдань і переходом від задач одного типу до абсолютно інших. Другий експеримент був складніший: у ньому тести були запропоновані різним віковим групам. Цілком очікуваним був результат, що молодь краще вирішувала логічні завдання, ніж люди 45-50 років і старше. Однак у знавців декількох мов різниця між юними, зрілими і літніми була не настільки яскраво вираженою: як з’ясувалося, вони з віком краще зберігають вміння одночасно вирішувати складні завдання.

Христина Гозда,
студентка
3 курсу відділення журналістики УжНУ

Ваш отзыв

Ваш коментар