Приємний подарунок для малечі зробила поетеса Ольга Тимофеєва з Ужгорода – цьогоріч у тернопільському видавництві «Мандрівець» побачила світ її збірочка віршів для малят «Колискова для сонечка». На відміну від окремих письменників, які прагнуть, щоб передмову до книжки написали імениті поети і прозаїки, лауреати різних премій, то О. Тимофеєва навпаки – дуже скромна, не звикла піаритися. Тому замість переднього слова подала такі поетичні рядки:
В цій книжці зібралися цікаві пісеньки,
Тут кіт живе із Радванки, і горобці-хвальки.
У ній слони із Африки на платинах пливуть –
Твої найкращі друзі у книжці цій живуть.
То ж довго не барися ти, про друга не забудь
І сторінками книжечки з ним вирушайте в путь!
Ольга Тимофеєва добре володіє словом. А пише вірші для дітей і про дітей не спроста. Бо й сама присвятила своє життя служінню найсвітлішому – вихованню підростаючого покоління.
Народилася О. Тимофеєва в містечку Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення Золотопотіцької середньої школи вступила до Львівського педагогічного училища на заочне відділення. Вищу освіту здобула в Рівненському педагогічному інституті, який закінчила з відзнакою. Спеціальність: викладач дошкільної педагогіки і психології, методист із дошкільного виховання. Уже впродовж десятків літ працює методистом кабінету дошкільної і початкової освіти Закарпатського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Вона – відмінник народної освіти України.
Поетеса постійно в творчому пошуку. Хоча книжку видати у всі часи було нелегко, однак О. Тимофеєва зажди знаходила можливості, щоб написане не залежувалось в шухляді, не припадало пилюкою, а вийшло «на люди», вірніше – до дітей. Побачили світ її збірочки «Родинна скринька», «Косиці Карпат», «Вечірня казка», «Чарівні віконця», «Незвичайний календар», «Котилася діжечка», «Котикові пісеньки» та «Колискова для сонечка».
Її вірші умудрені досвідом життєвим, читаються надзвичайно легко, вони доступні і зрозумілі, викликають почуття і переживання.
– Пишу про те, — якось сказала у розмові О. Тимофеєва, — що найбільше цікавить дітей. До прикладу: як прочитати сліди горобчика, синички, чому котики вербові, де зимує жабка… Або: чим пахне зима, весна, літо або осінь. Адже дитині треба не просто давати готовий продукт – ковтнув і все. У моїх творах закладені такі речі, коли треба подумати, поговорити, поспілкуватися. Основна мета моїх книжок – пробудити допитливість юного читача. Щоб на питання, які хвилюють малечу, відповідали батьки або шукали відповіді разом. Власне, життєва дорога поетеси теж не встелена всуціль трояндовим цвітом, бо всяке бувало – і професійна одержимість, і повне безгрошів’я, і визнання, і зраджена любов, і щастя материнства, і втрата друзів… О. Тимофеєва каже, що лише віра в Бога допомогла здолати життєві негаразди.
Літературний критик Наталія Ребрик добре знає поетесу. Свого часу вона написала життєвий нарис про неї. Називає її чуйним педагогом і добрим психологом. Вона, використовуючи загальні принципи дитячої літератури: дидактичність, комунікабельність, гумор, зв’язок з дитячим фольклором, милозвучність, — невимушено вводить у віршову канву принцип гри – як лічилки, загадки, притуляночки, заклички тощо. Тому й зрозуміло, що улюблений жанр поетеси – навчально-ігровий вірш, в якому поєднано дидактичне і мистецьки-ігрове.
У дитячих віршах Ольги Тимофеєвої багато гумору, розваг, веселощів, пустотливих пригод, фантазійних образів, подій. А скільки веселих допитливих равликів, гусей, кицьок, горобців, ворон і сов. Її творчий доробок можна порівнювати із віршами Володимира Ладижця. Ось хоча б «Котячий сон».
Дрімає кіт на плотику,
І сниться сон муркотику.
З нірки мишка визирає:
– Доки мацько спочиває,
Шмигну я собі до хати
Щось смачного пошукати!
Кіт спросоння занявчав,
Мало з плотика не впав:
-Няв!
На перший погляд, дрібниця. Але в цьому і полягає вміння письменника у малому побачити щось значуще. Читаючи дитячу поезію О. Тимофеєвої, поволі й сам стаєш дитиною, прагнеш усвідомлення нового, непізнаного. Її поезія, хочеш того чи ні, впливає на психологію малечі засобами формування моральних почуттів, уявлень, мотивів і свідомості.
Пише О. Тимофеєва і вірші для дорослих. Уже побачили світ її книжки «На відстані руки», «Під знаком червня», «Невтомленість», «Висоти вічних журавлів». «Поезія мисткині, — пише відома закарпатська поетеса Тетяна Ліхтей, — оповита серпанком таїни, вона притягує загадковістю, недомовленістю. Виникає нестримна спокуса якнайшвидше привідкрити завісу, розгадати код цього питання.
Кілька років тому в Ужгороді у магазині «Кобзар» проходила акція «Письменник за прилавком». На зустрічі з Ольгою Тимофеєвою був справжній аншлаг. Поспілкуватися з нею і придбати її яскраві книжечки прийшли не тільки маленькі читачі – книголюби, а й дорослі.
Поетеса твердо переконана: дітям подобаються такі акції. А дорослих, можливо, спонукає по-іншому подивитися на спілкування з дитиною, на те, що хоче цей маленький, такий чутливий світ. Акція цікава і потрібна, таких невимушених зустрічей та спілкувань потрібно якнайбільше. Адже ці допитливі дитячі оченята не можна обійти, на них треба подивитися, із кожним потрібно поспілкуватися.
Дуже схвально відгукнувся про поезію Ольги Тимофеєвої літературознавець Іван Хланта з Ужгорода.
– Це талановита поетеса. Має свій стиль. Пише доступно, добре знає дитячу психологію. Поетичні рядки милозвучні і мелодійні, серцем відчуває красу рідного краю і намагається відтворити її в поетичних образах.
Як викладач педагогіки і психології, вона має у своєму доробку ряд методичних посібників для дорослих і дітей. «Косиці Карпат: Хрестоматія з літературного краєзнавства», «Родинна скринька», «Незвичайний календар для спостережень за погодою», «Зошит школярика», «Керівництво дошкільним закладом», «Зошит дошколярика», «Керівництво дошкільним закладом», «Знай, люби, оберігай та ін.». Чимало розділів присвячено і нашому району.
— Іршавщину я знаю добре, — каже Ольга Тимофеєва. — Була я майже у всіх дошкільних закладах, зустрічалася із батьками, педагогами і учнями, вивчала проблеми, при можливості вирішувала їх разом із ними.
О . Тимофеєва посідає достойне місце на літературному небосхилі нашого краю.
Василь ШКІРЯ
