Часто кажуть, що людина приходить у цей світ, аби завдяки щирому серцю та гарним вчинкам зробити чимало добра. А життя для цього дає шанс – навчання, доброта, виховання, наполегливість, щирість, добросовісність, людяність та багато інших чеснот, які підносять особистість до висоти людської шани.
І ми не раз бачимо її прояви навіть у таких, здавалось би, звичних явищах, як вітання на сторінках газет чи розповіді з вуст в уста про добрі справи тощо.
Саме відзначення ювілею – 60-річчя хочеться розповісти про чудову людину, прекрасного вчителя, мудрого наставника, вірного друга, вмілого знавця своєї справи – Андрія Андрійовича Андрішка.
Мало чи не кожен дорослий району та й учень його добре знає. І не тільки тому, що він народився і виріс у селі Осій. Адже саме тут закінчив школу і звідси призвали його в армію, а за тим – пішов у далеку дорогу життя – здобув вищу освіту, вчителював у рідній школі, відтак – самовіддана робота в районному відділі освіти: заступником начальника райво, головним спеціалістом.
А все починалося, як у звичайного громадянина – школа, проходження служби у лавах армії, пізніше – закінчив Ужгородський державний університет за фахом «Математик, викладач». Повернувшись додому, 24 роки працював вчителем математики, інформатики та військової справи. На даний час працює головним спеціалістом у відділі освіти РДА. За час професійної діяльності неодноразово обирався депутатом сільської ради, сьогодні – депутат районної ради (3 рази поспіль), був членом виконкому Осійської сільської ради, очолював православну громаду села. Вчитель за покликом душі, з роду вчительської династії. Вчителями в родині були і є Андрішко Галина Юріївна – мама, Андрішко Ганна Юліївна – дружина, Матіко Світлана Андріївна – сестра, Матіко Василь Юрійович – чоловік сестри, Чепа Галина Василівна та П’ятак Наталія Василівна – племінниці. На уроках і в повсякденному житті Андрій Андрійович, перш за все, навчав своїх учнів людяності, доброті, вчив думати і бути самостійними, виховував любов до рідного краю, поваги до старших, відповідальності.
Де б не знаходився Андрішко А.А і ким би не працював, – завжди відповідально і професійно підходив до виконання своїх обов’язків і доручень. Ще з дитинства, вихований в дусі поваги до старших, до відповідальності, правдивості і чесності виховував ці якості і в своїх учнях.
Де б не працював Андрій Андрійович, вміло поєднував роль високопрофесійного педагога, талановитого господарника, вмілого керівника і навіть просто доброго товариша, друга та наставника. Тому всі його колишні колеги, друзі говорять про нього з теплотою і шаною.
Під час служби в армії, навчання в університеті Андрій паралельно освоював різні суміжні будівельно-господарські професії. Адже разом із студентськими загонами їздив щоліта в східні краї на спорудження різних об’єктів, збір врожаїв, заготівлю кормів тощо. Праця там не тільки приносила заробіток, за який він міг продовжувати навчання в університеті, але й виховувала в ньому характер умілого господаря. В результаті Андрішко уже знав з чого і як зводяться добротні будинки, що потрібно для цивілізованого способу життя в них, яким має бути двір і сад, як за цим всім треба доглядати. А ще, будучи поруч з різними людьми, зрозумів суть відносин – товаристськості, дружби, взаєморозуміння, поваги, доброти. Тож, напевне, це також позитивно вплинуло на його роль у трудових колективах як доброго і мудрого керівника. Працюючи керівником військової підготовки та вчителем математики та інформатики в Осійській ЗОШ І-ІІІ ст., Андрій Андрійович оформив за свої та спонсорські кошти кімнату для зберігання зброї, військовий кабінет, кабінет інформатики, допоміг в оформленні кабінету хімії, актової зали, багатьох класних приміщень, коридорів школи. Немало праці і зусиль доклав при виготовленні різноманітних стендів навчального та виховного спрямування. За його сприяння в нову школу із старої школи перевіз на зберігання старі парти, стільці, інші шкільні меблі та устаткування, що було згодом використано в навчально-виховній роботі. Багато часу та уваги приділяв для виховання в учнів патріотизму, господарських якостей, ввічливості та поваги до вчителів та старших.
Усі ці якості допомогли А.А.Андрішку і тоді, коли православна громада села довірила йому очолити церковну двадцятку, а це був не простий і досить важкий період в будівництві нового православного храму. За три роки Андрій Андрійович з допомогою однодумців та односельців організував проведення будівельних робіт (встановлення вікон, електрифікація, внутрішня штукатурка, сходи, амвон, іконостас тощо), що дало змогу двом релігійним громадам – православній і греко-католицькій закінчити багаторічний конфлікт та забезпечити мир та спокій в селі.
Будучи депутатом районної ради, багато робив для розвитку громади. Депутатські кошти використовував для газифікації села, ремонту доріг, освітлення вулиць, закупівлі різноманітних будівельних матеріалів для проведення ремонтів в дошкільному навчальному закладі, медичному закладі, школах І, ІІ та ІІІ ступенів. За його участі був встановлений новий дах в Осійській ЗОШ І-ІІІ ст., закупівлі лінолеуму, шкільних меблів, спортивного інвентарю, оргтехніки, організації та проведенні ремонтів в класних приміщеннях та багато іншого.
Минулого навчального року Андрій Андрійович рідній школі організував та провів ремонт в одному із класних приміщень, а саме в 9-А класі. Тут було встановлено на підлогу ламінат, нові пластикові двері, дерев’яну панель. Також проведено нове освітлення класу та встановлені стрічкові штори, а в фізичному кабінеті встановлені нові пластикові двері.
Для кожної людини, а насамперед керівника, депутата має бути в першу чергу вимогливість до себе, велика відповідальність – якраз Андрію Андрійовичу притаманні ці риси характеру. Хочеться від усього серця побажати залишатися йому і надалі такою скромною, щиросердечною, чуйною людиною. Переконані, ці прекрасні ідеали ніколи не залишаться словами, натомість збагатяться вірою, любов’ю, теплом людських сердець.
Сьогодні він продовжує працювати у районному відділі освіти головнм спеціалістом; до нього звертаються за порадами, консультаціями, до нього приходять зі своїми турботами і переживаннями. А він розумно, виважено, а головне, вдало допоможе, розрадить, або просто вислухає, що так необхідно сьогодні кожному. Отож, бажаємо нашому ювіляру ще довгих років життя, енергії, достатків і благополуччя. Якби поруч було побільше таких щирих людей, як Андрішко А.А., то й наш район був би набагато перспективнішим і розвинутішим. З роси і води, Вам, шановний ювіляре!
З повагою, Юрій ФЕЛЬЦАН,
Надія ПАЛОШ,
Ірина ПОПОВИЧ,
Андрій ДАНКАНИЧ,
учні, колеги та друзі
