Версія для друку Версія для друку

«СИНДРОМ ПІНОКІО»

  – Якби вам запропонували вибрати і висвітлити одну із двох новин, яку б ви вибрали: хорошу чи погану?

– Звісно, хорошу,- відповідає журналіст.

– Добре. Тоді хороша новина полягає в тому, що у наше місто приїде дуже популярний музичний гурт, здається, ваш улюблений!

– Ого, та це ж круто!А погана новина?

– Погана – у вас рак останньої стадії!

– Що?!Ви серйозно?! Як?

– Тоді яка новина є важливішою: перша чи друга?

– Ви знущаєтеся? Звичайно, що друга! Я ж можу померти!

– Заспокойтеся, це була лише перевірка! Тест…

– Як ви смієте таким жартувати?!

– Ось бачите, ви нервуєте! А от чому більшість журналістів вибрали б першу новину? Та тому, що вони не є справжніми журналістами! На першому плані повинні бути саме ті новини, які дійсно є важливими і необхідними для суспільства! Більшість репортерів думають про суспільство?! Певно, що ні! Тільки про те, як вийти чистими з води і про те, як зловити сенсацію! В результаті це призводить до знищення багатьох сімей!

Корейський серіал «Синдром Пінокіо» складається із 20 серій. Його зміст є настільки впливовим, що дивлячись його, забуваєш, де знаходишся. Сюжет вражає своєю оригінальністю, нестандартністю. Це історія про те, як словом можна знищити не тільки одну людину, а й цілу сім’ю. У головного героя Кі Ха Мена є турботлива і щаслива сім’я. Його тато працює пожежником. Але стається одна подія, яка змінює весь хід сюжету. Загорівся будинок, і пожежники мали його загасити. В будинку нікого не було. Проте хтось із робітників помилково сказав, що у будинку залишилася людина, і всі пожежники кинулися на порятунок, в результаті чого всі 9 пожежників загинули від вибуху. Приходять журналісти, репортери і висвітлюють цю подію неправдиво, починають безсовісно перекручувати факти і знімати так, як їм вигідно. Хтось із свідків сказав, що бачив головного командира живим,  що той втік. Журналісти вірять цій людині і без підтвердження аргументів висвітлюють історію про вибух упереджено, звинувачуючи в ній головного пожежника , який буцімто залишився живий і втік. Головний репортер – Сон Чха Ок перекидає вину на пожежника, який насправді не винен. Через це страждає вся його сім»я. Мати і син закінчують життя самогубством, проте сина – головного героя Кі Ха Мена рятує один дідусь і всиновлює його.

Друга сюжетна лінія: головний герой зустрічає дочку цієї брехливої  репортерки, яка знищила його сім’ю і закохується в неї. Дізнається, що її звати Інна і що в неї синдром Пінокіо ( коли вона починає брехати, то у неї починається гикавка). Вона ідеалізує свою маму, вважаючи, що вона добра і хороша, але незабаром дізнається про її істинне лице і дуже розчаровується. Незважаючи на це, вона вирішує стати чесним і справедливим репортером. Але як цього досягнути, якщо у журналістиці практично неможливо не брехати? У цьому їй допомагає Кі Ха Мен, який теж вирішує стати репортером разом з нею, щоб помститися її мамі за брехню про його сім’ю. Але згодом він розуміє, що помста йому нічого не дасть. Головне – бути чесним у своїх словах, таким чином, він провчив її маму, постійно доводив їй, яким має бути справжній репортер.

 Ця історія настільки повчальна, що її можна спокійно асоціювати із життям простої людини. Розчарування, бажання помсти, злість – через це все пройшов головний герой. Що ж його рятує? Звісно, любов. Справжня, чиста і не фальшива любов, з якою він хотів спочатку боротися і забути, але зрозумів, що вона насправді його і рятує. Відвертість головної героїні Інна просто дивує. Варто їй подумати про щось, що є неправдою, вона зразу ж починає гикати. Та не це є головним у її характері. Важливим є те, що у неї світла і чиста душа. Вона 10 років наївно писала своїй мамі, яка її покинула через кар’єру журналіста. Смс – повідомлення так і не доходили до неї, бо вона загубила свій телефон у будинку депутатки. Але її син підібрав той телефон і читав ті смс – повідомлення впродовж 10 років. За цей час віртуально закохався в неї. Він теж вирішив стати репортером і дав цей телефон її мамі, сказавши: «Ви насправді не знаєте, яка у вас чудова дочка. Вона настільки щира і відверта, що не зупинялася і писала вам ці повідомлення впродовж 10 років, вважаючи, що ви зайнята і не можете на них відповісти. Вона любить вас, більше того – вона любить світ таким, як він є. Це і є істинна любов. Ваша дочка змінює людей, повірте. Мене вона змінила. І якщо ви прочитаєте ці повідомлення, зрозумієте чому, і так само безтямно, як і я, закохаєтеся в неї.

Проте її мама не хотіла чути того, що їй говорить цей хлопець. Вона була зациклена на матеріальній стороні і постійно вважала, що її дочка із синдромом Пінокіо ніколи не стане нормальним репортером.

Що ж її змінило? Подивіться серіал і зрозумієте… Чи змогла головна героїня із синдромом Пінокіо стати журналістом? І чи головний герой довів її мамі те, що хотів із самого початку?

Так, словом можна дійсно ламати сім’ї, тому потрібно перевіряти факти перед тим, як показати їх усьому світу…Адже від них залежить чиєсь подальше життя…

Лілія БІЛУНКА,

студентка ІІІ курсу

відділення журналістики УжНУ

Ваш отзыв

Ваш коментар