- Нове життя - https://nz-ir.com -

ВАСИЛЬ КУЗАН ПРЕДСТАВЛЯВ ЗАКАРПАТТЯ НА МІЖНАРОДНОМУ ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ СВЯТІ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 За традицією, що склалася, та і за задумом ініціаторів, Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній новій» кожного року відзначається у іншій області. Цьогоріч воно повернулося туди, де і починалося понад двадцять років тому – на Чернігівщину. Участь у ньому взяло понад 60 письменників із усіх регіонів України, із Казахстану, Туркменії, Білорусії, Ізраїлю та Швеції. Закарпаття представляв на форумі поет Василь Кузан.

Урочисте відкриття свята пройшло у Чернігові біля пам’ятника Тарасові. Відтак у обласному музично-драматичному театрі після виступів офіційних осіб, серед яких були: заступник міністра культури України Ігор Ліховий, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка Павло Мовчан, голови Чернігівської обласної ради – Микола Звєрєв та облдержадміністрації – Валерій Куліч, представник науки, професор Сергій Гальченко – після цих виступів відбувся урочистий концерт, майстерно режисований і проведений місцевими творчими особистостями та колективами. Але, на жаль, жоден телеканал, навіть місцевий, не покаже цього величавого дійства…

Усі письменники провели творчі зустрічі у навчальних закладах. І не тільки в Чернігові, але і наступного дня у Ніжині. По одному, по двоє гостей організатори розвезли у різні кінці міста, де на них чекали зацікавлені учні, студенти, вчителі, просто читачі. Василь Кузан виступав у Інституті післядипломної освіти вчителів (разом із Петром Засенком) та у першій Ніжинській гімназії. Зустрічі пройшли на високому рівні активності, було багато запитань та море щирого спілкування. Людей цікавить стан розвитку культури в Україні, можливість побачити письменників на екранах телебачення, занепад книжкової торгівлі, погіршення ситуації у мовному середовищі, у якому, на догоду північному агресору, продовжується політика засилля російськомовного продукту. Говорили також про кіно, політику, війну, тарифи… Але найголовнішим було поетичне слово, як і належить на літературному святі.

Програма була настільки насиченою, що письменники не встигали відпочивати. Екскурсії Шевченківськими та Гоголівськими місцями, серед яких одне із семи чудес України – Національний парк «Качанівка» та славнозвісний Седнів, виступи, творчі зустрічі, читання поезії, слухання вечорових та ранкових співів сотень місцевих щасливих солов’їв та виконання українських і білоруських чудових пісень… А ще Ак Вальсапар співав туркменською, а Станіслав Бондаренко – іспанською. Правда, ніхто їм не допомагав, бо рівень розуміння всіх мов світу письменниками за кілька днів так і не було досягнуто.

Завершилося відзначення річниці перепоховання великого Пророка і Кобзаря біля пам’ятника Тарасові Григоровичу у паркові Шевченка в столиці. Естафету передано на Сумщину, куди помандрує міжнародне свято наступного травня. Кожен із учасників поїхав додому із відчуттям виконаного обов’язку, чудовими спогадами та натхненням.

 

Олександра Кузан,

студентка відділення журналістики філфаку УжНУ.