Версія для друку Версія для друку

ВАСИЛЬ КУЗАН ПРЕДСТАВЛЯВ ЗАКАРПАТТЯ НА МІЖНАРОДНОМУ ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ СВЯТІ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 За традицією, що склалася, та і за задумом ініціаторів, Міжнародне Шевченківське свято «В сім’ї вольній новій» кожного року відзначається у іншій області. Цьогоріч воно повернулося туди, де і починалося понад двадцять років тому – на Чернігівщину. Участь у ньому взяло понад 60 письменників із усіх регіонів України, із Казахстану, Туркменії, Білорусії, Ізраїлю та Швеції. Закарпаття представляв на форумі поет Василь Кузан.

Урочисте відкриття свята пройшло у Чернігові біля пам’ятника Тарасові. Відтак у обласному музично-драматичному театрі після виступів офіційних осіб, серед яких були: заступник міністра культури України Ігор Ліховий, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка Павло Мовчан, голови Чернігівської обласної ради – Микола Звєрєв та облдержадміністрації – Валерій Куліч, представник науки, професор Сергій Гальченко – після цих виступів відбувся урочистий концерт, майстерно режисований і проведений місцевими творчими особистостями та колективами. Але, на жаль, жоден телеканал, навіть місцевий, не покаже цього величавого дійства…

Усі письменники провели творчі зустрічі у навчальних закладах. І не тільки в Чернігові, але і наступного дня у Ніжині. По одному, по двоє гостей організатори розвезли у різні кінці міста, де на них чекали зацікавлені учні, студенти, вчителі, просто читачі. Василь Кузан виступав у Інституті післядипломної освіти вчителів (разом із Петром Засенком) та у першій Ніжинській гімназії. Зустрічі пройшли на високому рівні активності, було багато запитань та море щирого спілкування. Людей цікавить стан розвитку культури в Україні, можливість побачити письменників на екранах телебачення, занепад книжкової торгівлі, погіршення ситуації у мовному середовищі, у якому, на догоду північному агресору, продовжується політика засилля російськомовного продукту. Говорили також про кіно, політику, війну, тарифи… Але найголовнішим було поетичне слово, як і належить на літературному святі.

Програма була настільки насиченою, що письменники не встигали відпочивати. Екскурсії Шевченківськими та Гоголівськими місцями, серед яких одне із семи чудес України – Національний парк «Качанівка» та славнозвісний Седнів, виступи, творчі зустрічі, читання поезії, слухання вечорових та ранкових співів сотень місцевих щасливих солов’їв та виконання українських і білоруських чудових пісень… А ще Ак Вальсапар співав туркменською, а Станіслав Бондаренко – іспанською. Правда, ніхто їм не допомагав, бо рівень розуміння всіх мов світу письменниками за кілька днів так і не було досягнуто.

Завершилося відзначення річниці перепоховання великого Пророка і Кобзаря біля пам’ятника Тарасові Григоровичу у паркові Шевченка в столиці. Естафету передано на Сумщину, куди помандрує міжнародне свято наступного травня. Кожен із учасників поїхав додому із відчуттям виконаного обов’язку, чудовими спогадами та натхненням.

 

Олександра Кузан,

студентка відділення журналістики філфаку УжНУ.

Ваш отзыв

Ваш коментар