Бачити, як плаче чоловік… Сумне видовище… Тому що сльози на очах у чоловіка – вияв слабкості. На превеликий жаль, нещодавно мені довелося спостерігати, як очі дорослих парубків зросилися слізьми під час спогадів про школу та колишніх однокласників.
Десять років минуло з того часу, як вони пішли у доросле самостійне життя. Мріяли, працювали, кохали, досягали певного успіху, сподівались на щасливе життя. Та навіть не припускали, що для багатьох з них чи не найголовнішим у житті стане почуття болю за свою Батьківщину, почуття патріотизму.
Тож багатьом хлопцям довелося переглянути пріоритети й визначити кожен для себе подальший напрямок свого життя. З початком АТО троє однокласників Іршавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 (керівник Гичка Г. Ю. ) 2004 року випуску одразу добровільно виявили бажання стати до лав Української армії. Та мобілізували лише того, хто мав необхідну на той час для армії професію – лікаря Юрія Липея. Саме він після повернення з місць проведення антитерористичної операції зустрівся з учнями й учителями Іршавської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 та розповів про те, як живеться бійцям у зоні АТО, що їм допомагає у найскрутнішу хвилину бою не на життя, а на смерть. А ще допомагали їм вижити дитячі малюнки та щирі побажання малечі. З особливою теплотою та трепетом Юрій Васильович згадував лист хлопчика, який написав : «Повертайтеся живими, бо мій тато загинув».
Сльози навертаються на очі, та враз з’являється й снага боротися з ворогом ще завзятіше, ще стійкіше.
Про страшні події під Дебальцевим розповів учням та вчителям школи учасник бойових дій Іван Осташко.
Біль, сердечний щем та гордість за наших земляків ще довго не полишали дітей та дорослих після зустрічі з учасниками бойових дій на сході нашої країни. З особливо теплими та проникними словами підтримки звернулася до воїнів директор Іршавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Ганна Гичка. Сльози бриніли на очах не тільки жіноцтва, а й навіть у найсильніших духом чоловіків.
Чоловіки таки плачуть. Не через слабкість духу, а через неможливість вмить змінити геть усе у цьому світі – зробити так, щоб мир запанував на всій Землі.
Лідія Тернинко,
учениця Іршавської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 ( вихованка гуртка «Юний журналіст», керівник Ісак О.А.)
